За вікном холодна гроза,
сонце не гріє і скоро зима,
а я не можу заснути вночі.
Навіщо від серця дала я ключі?
Тобі не чутно моїх думок,
там є мотиви дитячих казок,
яких не зрозумієш ти.
Прокинусь вранці, згадаю той день,
коли моє серце співало пісень,
коли зустріла тебе я тоді,
здавалось у світі ми були одні.
Чому боїшся зробити лиш крок,
щоб ми полетіли разом до зірок?
Така знесилена вже я.
В моїх снах ми будемо разом..
В твоїх очах я бачу дитя,
котре ще не знає, якеє життя,
твоя усмішка захопить в полон,
де я схочу бути завжди під замком.
В моїх бажаннях ти поруч завжди,
та це реальність, прошу я, не йди.
Така щаслива з тобою я.
В моїх снах ми будемо разом..