Місто як місто
А люди як люди
Ти вірив колись
Що все ще буде
Та час не чекає - час швидко минає
І так день за днем, рік за роком спливає
А ти все ще їдеш
Куди - сам не знаєш
Туди, де тебе ніхто не чекає
Туди, де тебе ніхто не чекає
Включаєш 140
Гониш по трассі
Все це життя - ілюзія щастя
Так, подруг багато
І друзів довкола
Але так часто від них віє холодом
І так хочеться зникнути десь за видноколом
У світ де любов дорожче ніж золото
Туди де любов дорожче ніж золото
Дорога вночі - сяйво вогнів
А навкруги - світ міражів
Світ в якому всі так само як ти
Шукають любов і не можуть знайти
Так, друзі є, та вони, як і ти
Круті лише зовні, в серці - пусті
Ну а подруги до тебе не мають діла
Їм потрібний не ти...
А лише твоє тіло
І навіть не тіло - лиш окремі частки
За масками киць - голодні вовки
Вони про любов тобі ніжно співають
Та в їхніх словах любові зовсім немає
Та в їхніх словах любові зовсім немає
І так день за днем
І ти майже досить
Біль поступив - мов петля тебе душить
Та ти мусиш встати
І десь там іти
Щось там чекати
Так само як ти
Все місто як місто
Люди як люди
Їх віра проста - що буде то буде
Просто живи, час йде без вороття
Та без любові - хіба це життя?
Та без любові - хіба це життя?
А вдома чекає змучена мати
Коли ти прийдеш - вона піде спати
Що було з тобою - розстало мов дим
Лиш головне - ти вернувся живим...
