Мене те саме знову бере
І я тут, поки не виплюну фінальну фразу і впаду в бою
Далі ключі від мільйону дверей
Але в останні з них одного разу я постукаю
Дітки граються в поганців, у руках топора, мачете
Я би не давав їм покою та коли вони перебирають рими, я перебираю чеки
Але кого би не коробило, я повен напору мій недобитий корабель не потоне в боях
Зняти паруси, далі траверси, нахуй з пари, син, мій опонент – то я.
В мене за плечима ні колу ні двора, повінь і барак, фоном чума й кишлак
Але на причини ніколи не кивав, бо не вибирав, то мій чумацький шлях
Скільки на ньому згоріло мостів, я не то піроман, не то Нерон
Але толку з них, коли знов переді мною то недомірок, то недоМірон
А де я, там допити, проби, копіт від топоту копит, клопоти, побут
Поки ви плодите попит я добами коплю в холодному поту добробут
Не лишався тим, хто сто разів протарить аварійний вихід і потому кине пластирі в робу
Ані шансу їм, я маю сам одного разу постукати по домовині власного гробу
А поки сім років по тому я досі по слову викидую вперто у майк
І давай, розкажи мені, хто я і хто ти, я вислухаю, поки давить змія
Та я весь тут, від дешевих подертих нью белансів і до затертої майки
І, шо б не сказав, ти не вартий ні злості, ні ненависті, бо ти навіть не я
Мене те саме знову бере
І я тут, поки не виплюну фінальну фразу і впаду в бою
Далі ключі від мільйону дверей
Але в останні з них одного разу я постукаю (х2) I take the same again
I'm here until the final spew ice and fall in battle
Then the keys to a million doors
But the last of them once I knock
Kids playing in pohantsiv in hand ax, machete
I would not give them eternal peace and when they sorted out rhymes, I go over checks
But who would not be bothered, I have my head full nedobytyy ship will not sink in battle
Remove the sails, then arms, Nohah of steam, the son of my opponent - I.
I circle behind nor any court, floods and Barak background plague and villages
But for reasons never nodded because he did not choose, my milky way
How it burned bridges, I am not the pyromaniac, not the Nero
But the sense of them, when it again in front of me shorty, it nedoMiron
Where I am, there interrogations, samples of topotu hoof hoof troubles, life
While you demand the fruits I dobamy Copley welfare in a cold sweat
Not remained those hundred times protaryt emergency exit and later cast in plaster robe
Neither them a chance, I once had to knock on his own coffin tomb
Meanwhile seven years later, I still stubbornly vykyduyu word on Mike
And come on, tell me who I am and who you are, I hear, while crushing the serpent
And I'm all here, from cheap New belansiv tattered and worn jerseys
And sho would not say you're not worth neither anger nor hatred, for you I do not even
I take the same again
I'm here until the final spew ice and fall in battle
Then the keys to a million doors
But the last of them once I knock (x2) Смотрите также: | |
