Ми
Розчинимось, станемо фоном
Нехай кожен наш голос ше рівний ста мегафонам, і поки
В них
Чути хоч краплю тепла
Нам під силу розтопити ним всі грати дотла
У них тут щастя приходить від ста грам
Напродаж місця в храмі напроти, ста гра
І поки вони лазять по Метро, їх ворог міста вкрав
І Богом їм став крам, епоха інстаграм
Ти знаєш їх добре, але ж тут той правий, хто пре напролом
А правда заляпана брудом і в добрива втоптана пролом
Я звик, та язик мій мені, як Хасид Баязидові - ворог
Стис пояси і в вині я насильно гасив в собі морок
Не бачити б їх, нехай до печери таскають мене і запруть валуном
Коли перед очима зростає тупе і зі стаєнь плебеї все пруть за руном
Я клав на людей, мені здавна не йде їх бездарна модель і відсталі ідеї
Хай це парадокс, як задарма в Іудеї, я ставив мій хєр між устами Медеї
Та я бачив, пруть через терни в болото і назад у терни
Ті, хто кожен Ньютон перевів у роботу, а не зад утер ним
Тому відчай тут зайвий нехай він зникне під грозами
Поки світить нам вічне сяйво чистого розуму
