ти мій промінь, незгаслий промінь.
ти робиш добре, коли так зле.
і знаю досі: я не казала,
але я дуже кохаю тебе.
ти моє щастя, ти моя мрія.
і я не хочу інших доріг.
бо я боюся, що не зустріну
тебе, не обернусь
і не скажу "привіт".
та якось вночі
мені наснилось,
що у Берліні ти живеш.
і я одразу, спросоня вставши,
почала німецьку вчить.
бо ти мій промінь, незгаслий промінь.
ти робиш добре, коли так зле.
і знаю досі: я не казала,
але я дуже кохаю тебе.
Ты мой луч, невидимый луч.
Вы хорошо, когда так плохо.
и насколько знаю: я не сказал,
Но я очень люблю тебя.
Ты мое счастье, ты моя мечта.
И я не хочу других дорог.
потому что я боюсь, что не встретится
ты, не повернулся
И не скажу «Привет».
и как-то ночью
Я еду,
что в Берлине вы живете.
И я сразу обеспокоен,
начал немецкое преподавание.
Ибо ты мой луч, невидимый луч.
Вы хорошо, когда так плохо.
и насколько знаю: я не сказал,
Но я очень люблю тебя.
