Вiчно тремтячi руки
твої
стомились , у мозолях покоїться все , про що змовчано .
ти вплела божевiльнi видiння в своє намисто .
могли б говорити вiчно ,
усупереч всiм , до самого танення снiгу; до слiз; попри злиднi .
i . .мати свої ультразвуки ,
свої голоси ; так добре
здавалось , що це не мiсто , а пустирi
ми ж були iз одного тiста ,
а стали ?
можна злiпити все !
по стiнах стуки , шорохи ,
мене розбудили вночi , покликали
не зволiкай , ти - моя передсмертна любов !
та у скронях листи ,
на газонах снiжна цукрова пудра , i . . кров ? . ;
меблi з кiмнати вибрито ; сумнiви знищено ; фарби вимито iз
полотен.
коридори - змiїнi шкiри .
я йтиму , i зо днi чотири просто шукатиму
i
блукатиму в календарях , у безоднях , у вимiрах , у просторах , -
тiльки заплющити очi . .
кiмнато , прошу , сховай мене вiд усiх .
пусти в сiрi штори - вiї; я сама спричиню буревiї ;
я поки що . . пустощi . . лиш iллюзiї; лиш моя передсмертна
любов i простори - сiрi-сiрi , набридливi i болючi.
давай долонi ? нам пощастить i , я в i р ю , нам зовсiм
не стане темно ,
й причаснi , колючi стелi подбають про затишок
- двох скам"янiлих душ . Рушаймо .