моя хата панські поля
панські поля
нескінченно сумна моя доля
моя доля
та й ядрами гнута наша воля
але
доки є надія мені буде похуй на неволя
моя хата панські поля
панські поля
нескінченно сумна моя доля
моя доля
та й ядрами гнута наша воля
але
доки є надія мені буде похуй на
тяжке кріпацьке життя
хоч на горі та й женці жнуть
втікав би на південь
але там мене татари вб'ють
врожаю нема
жінка знову сумна
усю зимку буду їсти картоплю хіба що
ти мені кажеш що дечого важиш
що кожен день на сіннику новид дівок смажиш
але знає все село
що
нахилилася твоя верба
наша доля, брате, це сама журба
моя хата панські поля
панські поля
нескінченно сумна моя доля
моя доля
та й ядрами гнута наша воля
але
доки є надія мені буде похуй на неволя
моя хата панські поля
панські поля
нескінченно сумна моя доля
моя доля
та й ядрами гнута наша воля
але
доки є надія мені буде похуй на неволя