1:
Буває так, що ми самі
зупинимо свій відлік.
І як болить десь в глибині,
поринемо у вир подій.
Приспів:
Я знаю, б’ється серце,
і навпіл розіб’ється,
зупиниться на самоті
і сльозами заллється.
А там нема надії,
де я вже бачив мрії –
пускаю на поріг, та знаючи
що там немає їх.
Лиш краплина до болі…
А навколо тільки сніг,
і лягаю поволі.
2:
На самоті не можу йти,
і від біди не довго.
Лишилась мить – як все болить,
Так холодно! Так холодно!
Приспів:
По тілу пульс зникає,
і серце пронизає,
і я не можу вмерти так –
тільки не зараз, благаю!
Хоч як не намагаюсь,
але я піднімаюсь,
і так повільно, на колінах,
але все ж таки іду!
Я тримаю надію,
я вже більше не боюсь,
крок за кроком до мрії.
Вже сонце є на небі,
мені і крил не треба –
я встану всім на перекір,
навіть смерть відступає!
Ніщо і не тримає,
і болі вже немає,
і моє серце так кохає
знову й знову лиш тебе!
Наше сонце засяє!
Буде час – він змінить все.
Навіть відлік зникає…