Як тобою жити? і не хворіти
той потік кохання нам не спини
ти моє бажання моя потреба..
чи треба...
поміж нами ріки, моря і прірви
як тобою жити, і не хворіти
ти моє бажання, моя потреба..
без тебе... не треба.
І куплет
відкривались частково
таємниці у душах...
ні одної розмови
недомовленість мучить
всі проблеми від того
що так важко сказати
краще сісти притертись,
але промовчати
відкорковуй вино
наливай у бокали
бо від твого кохання,
бо від нього я п'яна
у душі урагани і дощі проливні
твоя рука необхідна мені
ІІ куплет
осінь. листя жовтіє,
буде знов опадати
і морозом по шкірі
вітер подих пускати
адже нікому гріти
мої втомлені руки
комусь грипом хворіти
а мені від розлуки
зігріватись вином
апельсиновим фрешом
в пору року холодну
будеш ти моїм стресом.