Приспів :
Не почуєш більше ці слова
вже затерта ця мелодія
і нехай ми вже давно не ті
мене дістали з наших мрій
залишу в памяті
дні,моменти ті
неначе заметіль,тепер твоя рука
вже не в моїй руці
Біжу світ за очі,знаєш
вже так набридло все
від того що я зникну назавжди біль не мине
але мене це не спиняє змушує себе
речі зібрав,авто,120 по шосе
дорога кличе,а думки ще далеко не там
я міг би залишитись,брат,це самообман
цього листа я надсилаю лиш тобі мій друг
в кінці три крапки,вже пора-тремтіння рук
останній постріл і права вже не має на промах
набравши швидкість лечу назустріч новій долі
переборовши страх,стер сльози на очах
спогади в слайдах,перегортаю на повних парах
запах прощання люблю тому не попрощався
зустрічний вітер,здавалося ніби пручався
мов крізь асфальт віддзеркалював світло фар
а я втікав від усього,немов би щось украв
не треба слів тут,давай без сліз тут
я просто вирву із тексту весь цей ліричний відступ
в цьому сюжеті за нас автор все вирішив сам
якщо воно так значить так треба богам
значить великого тиску не витримав наш храм
останній раз хитнувся і розійшовся по швам
на інший бік не перейти по спаленим мостам
я вже в дорозі а вона залишилася там
приспів....(1)
А я був просто на просто стер всі пісні про тебе
І написав був в треках що твої очі небо
що можна відчувати коли вже рік страждаєш
коли тебе не має,коли ти не кохаєш
замріяний романтик і ти давно це знаєш
ти повільно та вміло усім цим користаєш
навіщо пишеш вконтактах і добавляєшся в друзі
нам не минути провалу і я походу тут лузер
солі на рано не сип занадто важко забути
коли тобою я марив очі в тумані і муті
люті морози обіцяють нам цієї зими
моя маленька принцеса чому ж по дві сторони
я вже пробачив тебе та чую серцем ти вжалиш
знову заманиш мене а потім просто обманиш
та я ще маю трішечки терпіння духу і сили
я воюватиму за тебе я кохаю мила
приспів....(2)
