Давай, втікай і не читай мій меседж,
Не тримай мене, бо так болить,
А ти….
Теплий вітер вже не віє вечорами
Ми вже забули поцілунки, що між нами
Цей сюжет, де ми чужі…
я марив
Сніг на крижаних руках твоїх не танув
Плавно, протерши рукавом на стіклі проступає незвичний період,
де ми не зустрічаєм сонця схід
тепер самі блукаєм в своїх думках і відповідь давно шукаєм
Щоночі сниться твоє тіло сняться губи
Як я хотів би бути поруч стискаю зуби
Тепер ти 100 відсотків вже на повному серйозі даруєш ласку
Він пише для тебе у прозі
А хто для тебе я?
Дешевий музикант, який посеред ночі
З натхненням пише твоє імя
Давай забудемо набридло бавитись в ці ігри
Я перестану від мене не почуєш лірики
Давай, втікай і не читай мій меседж
Не тримай мене бо так болить
А ти…..
Чужа
Весело нам було, пригадуєш…
Я п’яний сказав, що ніколи ніхто тебе не покохає так як я!
Ти посміхнулась…
Напевно, просто не сприйняла, тобі це несерйозно, нецікаво,
а я собі набудувавши купу планів
Розруха все зруйнувала і в мене нові рани
Я не з тих, хто купуватиме,
не з тих, хто даруватиме
Не встиг я обірвати цю ниточку розлуки
І ти послухай я не герой твого роману
Знаю я але тобою далі марю я
вечорами для тебе пишу нові текста
В думках та сама мета зігріти холодним вечором
А може ми спробуєм може ще раз
Ну ж бо давай втечем за небокрай
Зі мною літай
Ти моя доля
І я тобою хворий
І листочок-записка
я не забуду нашу близькість
