Думки самотності пройняли весь мій дім,
І я не знаю, куди себе подіти.
Тебе я пам`ятаю без зусиль,
Тебе ніколи я не зможу розлюбити.
Палкі вуста, неначе два вогні,
І твої очі - глибокі дві криниці.
Назви ці дні "на самоті",
Тебе чекаю, тебе я кличу.
Можливо ти побачиш увісні,
Той сон прекрасний, що бачу я щоночі.
І ми з тобою вдвох на самоті,
І ми з тобою, очі в очі.
Печаль мотиву згадку принесе,
Моїх страждань, моїх страшних ілюзій.
Та легкий вітер знову принесе,
Ковток надії і сон болючий.
Краси такої не бачили світи,
Її не бачили навіть на Олімпі.
Не порівняти солов`їнії пісні,
З красою твоєї пісні.
З теплом долонь твоїх не порівнять,
Приємний дотик сонячного світла.
Я так хочу тебе обнять!
І потонути в твоїх обіймах...