Аристократична еліта,
Націонал – тоталітаризм,
Витворення духу особистості,
Єдність спільноти осіб!
Не рівність, а ієрархія!
Не космополітизм, а народ!
Не лібералізм, не анархія,
А сяйво до входу в святий грот!
Ми прагнемо тріумфу? – Так!
Ми хочемо більшого? – Так!
Ми будем боротись? – Так?
Перун! Дай же нам знак!
Повії політичні і дурень президент
Не сплять й ночами думають, як заробити цент.
А діти комунізму знов тягнуть у лайно –
З чорнобильським обличчям скрижить зубами зло.
Стучить станок, шумить завод, працює виробництво –
Замість металу із печі кричить дитина комунізму!
Творці перетворились в бидло; червоне виховання
Дійшло й до наших днів й поширило страждання!
Нікчемні прагнення змінити світ
Призводять лиш до гіркості утрати,
Але лиш варто розум й совість вкрай сховати,
Усі прибіжчики і супостати відразу в тебе на долоні –
Це філософія брехні, знайома їм самим до болю...
Вони усі помруть, наш голос все гучніше,
Вони усі помруть – хай це настане швидше!
Цей цвях я присвятив тобі, комуністичне бидло,
Втопись в своєму злі, яке так остогидло!
Маніпуляція і мистецтво
Задовольняти примхи тупих споживачів.
Над рабським натовпом лікує обраних братерство,
Людині – людське, а надлюдині – все!
Залишений спадок Богами людині,
Збудоване рукою з небес,
Це неспокою світло, що змусить тремтіти
Той хаос часів, що приніс для нас хрест...
Твоє ставлення виховує інших,
Вчинки твої усіють зорями шлях,
Розлитий на небі молочними ріками,
Залишений вищим невід’ємним життя.
Може вистачить лірики, може час зупинитись?
Бо цінити почнуть у скрутний для них час.
Але світло в душі вже не згасити,
Якщо країна загине – хай забере усіх нас!
Пекло під шкірою, а не під землею,
Пантоміма Ганеши на піску візерунки
Малює моїми слідами від танців,
Десятки і сотні коханок й коханців
Вранці рано збирають для вина виноград,
Під піском лиш вночі з’являється сад.
Ти уважно криницю святу роздивись:
На поверхні ти бачиш лиш те, що ми хочем.
Те, що сховано нами може знайдеш колись,
І порожнеча відшукає свій тотем. Аристократическая элита,
Национал - тоталитаризм,
Творения духа личности,
Единство сообщества лиц!
НЕ равенство, а иерархия!
НЕ космополитизм, а народ!
НЕ либерализм, а не анархия,
Блеск ко входу в святой грот!
Мы стремимся триумфа? - Да
Мы хотим большего? - Да
Мы будем бороться? - Да?
Перун! Дай нам знак!
Проститутки политические и дурак президент
Не спят и по ночам думают, как заработать цент.
А дети коммунизма вновь тянут в дерьмо -
С чернобыльским лицом скрижить зубами зло.
Стучит станок, шумит завод, работает производство -
Вместо металла из печи кричит ребенок коммунизма!
Создатели превратились в быдло; красное воспитания
Дошло и до наших дней и распространило страдания!
Ничтожные стремление изменить мир
Приводят лишь к горечи потери,
Но лишь стоит разум и совесть крайне скрыть,
Все прибижчикы и супостаты сразу у тебя на ладони -
Это философия лжи, знакомая им самим до боли ...
Они все умрут, наш голос все громче,
Они все умрут - пусть это наступит быстрее!
Этот гвоздь я посвятил тебе, коммунистическое быдло,
Топись в беде, которое так надоело!
Манипуляция и искусство
Удовлетворять прихоти тупых потребителей.
Над рабским толпой лечит избранных братство,
Человеку - человеческое, а сверхчеловеке - все!
Оставленный наследство Богами человеку,
Построенное рукой с небес,
Это беспокойства свет, заставит дрожать
Тот хаос времен, который принес нам крест ...
Твое отношение воспитывает других,
Дела твои усиють звездами путь,
Разлит на небе молочными реками,
Оставленный выше неотъемлемым жизни.
Может хватит лирики, может пора остановиться?
Потому ценить начнут в трудное для них время.
Но свет в душе уже не потушить,
Если страна погибнет - пусть заберет всех нас!
Ад под кожей, а не под землей,
Пантомима Ганеши на песке узоры
Рисует моими следами от танцев,
Десятки и сотни любовниц и любовников
Утром рано собирают для вина виноград,
Под песком лишь ночью появляется сад.
Ты внимательно колодец празднику рассмотри:
На поверхности ты видишь только то, что мы хотим.
То, что скрыто нами может найдешь прежде,
И пустота найдет свой тотем. Смотрите также: | |
