За обрієм хмари танцюють,
На олтарі Пиру Богів,
А серед тендітного снігу у кружці
Медовії ріки Ярило пролив.
І келих за келихом поезії мед
Бунтує по жилах, як вітер в волоссі,
О напій Богів, салютуй, салютуй!!!
Гімнами Одина на чорному сонці!
Ірій шепоче молочними ріками,
Ріки гуляють косами дівчини,
У меду поезії плаче дитя,
Слов'янський меч важкий, як життя...
І келих пустий, наче у серці...
Заходжу я в замок – колиску дзеркал,
І звужує коло дзеркал тих туман,
Кімнати – фортеці моєї душі,
Пірнають і будять природу в митці…
Розлилися Криниці
У моїй крові,
Солод меду
Ліс пише,
А там, де фортеця,
На жилах моїх
Лунає твій голос,
І свій корабель
Солод вгамує,
О Ключ всіх Ключів,
Віддай поцілунок!..
Готична дзвіниця сповіщує ніч,
А замку навколо шепоче ліс річ.
У гості чекаю відьмаків і відьом,
Розпочати щоб бал містичним танком…
Привиди голосу
Несуть на руках
Очі минулого,
Кров ритуалів.
Знайти тут ім'я,
Ім'я в двох словах -
Шукати вогонь
Мільйонів причалів... За горизонтом облака танцуют,
На алтаре пиру богов,
А среди хрупкого снега в кружке
Медовии реки Ярило пролив.
И бокал за бокалом поэзии мед
Бунтует по жилам, как ветер в волосах,
В напиток богов, салютуют, салютуют !!!
Гимнами Одина на черном солнце!
Ирий шепчет молочными реками,
Реки гуляют косами девушки,
В меде поэзии плачет ребенок,
Славянский меч тяжелый, как жизнь ...
И бокал пуст, как в сердце ...
Захожу я в замок - колыбель зеркал,
И сужает круг зеркал тех туман,
Комнаты - крепости моей души,
Ныряют и будят природу в художники ...
разлились Кринице
В моей крови,
солод меда
Лес пишет,
А там, где крепость,
На жилах моих
Раздается твой голос,
И свой корабль
Солод утолит,
В Ключ всех Ключей,
Отдай поцелуй! ..
Готическая колокольня оповещает ночь,
А замка вокруг шепчет лес вещь.
В гости жду колдунов и ведьм,
Начать чтобы балл мистическим танком ...
призраки голоса
Несут на руках
Глаза прошлого,
Кровь ритуалов.
Найти здесь имя,
Имя в двух словах -
искать огонь
Миллионов причалов ... Смотрите также: | |
