Хто це знає, бо я не знаю
Я живу чи я відживаю
А позаду спішиться осінь
І на п'яти вже наступає
Розвернутися дуже страшно
Бо там очі блакитно-сірі
А вони можуть вкрасти щастя
Можуть викрасти мої сили
І на швидкості я біжу вперед
Бо позаду та, що краде мене
І я чую як дихає вона
За моїм плечем, коло мого дна
Хто це бачить, бо я не бачу
Посміхається світ чи плаче
А свої прохолодні сльози
Осінь литиме до морозів
І я збільшуватиму швидкість
Щоб мене не догнала часом
Та, яка сіро-синім небом
Хоче викрасти в мене щастя
І на швидкості я біжу вперед
Бо позаду та, що краде мене
І я чую як дихає вона
За моїм плечем, коло мого дна