Повела розмову мати Із дочкою восени Біля тину, біля хати, Біля білої стіни, Розмовляла і питала Свою доньку молоду - З ким гуляла, з ким стояла У вишневому саду?..
Приспів: Біля того перелазу У садочку край села Не стояла я ні разу І ніколи не була!
Ой, неправду кажеш, доню По очах упізнаю, Хтось стояв у тім садочку В тихий вечір у гаю. Зізнаюсь відверто й прямо, Очі долом повела, То не я стояла, мамо, То черешенька цвіла.
Приспів. (2)
She had a conversation with her mother With my daughter in the fall Near the mud, near the house, Near the white wall, She talked and asked Your young daughter - Who she was walking with, who she was standing with In the cherry garden? ..
Refrain: At that junction In the garden near the village I never stood And never was!
Oh, you're not saying, my daughter In the eyes, I recognize Someone was standing in that garden On a quiet evening in the grove. I confess, frankly and directly, She led her eyes down, That wasn't me, Mom, That sweet cherry blossomed.