Приспів:
Човгаю на кумарі я
Я нікого не чіпаю і куди іду не знаю
Човгаю на кумарі я
То я ж нікого не чіпаю і куди іду не знаю
Човгаю на кумарі я
Я нікого не чіпаю і куди іду не знаю
Човгаю на кумарі я
І я нікого не чіпаю і куди іду не знаю
1
Човгаю на кумарі я нікому не заважаю
Мені зараз дуже класно мене тут ніхто не знає
Я не дивлюсь у людські обличчя мене це не цікавить
Ні на що не реагую на кумарі на приколі
Мене несуть ноги тіло з головою а у ньому думки різні
Від глобальних максимальних до простих навіть звичайних
Десь апсурдних нереальних психоделічних
Та від інших все це значення немає бо на кумарі на приколі
Човгаю куди не знаю слух сприймає резонанси
Fm-хвилі у "дибільниках" приймальника що?
Що на поясі висить а навколо життя кипить
Його не зупинити я не можу я не хочу
Хочу чогось попопити беру пляшку відкриваю
Та продовжую свій шлях чому так
Твоя свідомість не відповість тобі ні як
Я цим голову не забиваю
Бо на кумарі на приколі зараз човгаю-човгаю
Приспів
2
Cонце світить з висоти – дуже очі мої палить
Щоб не палити свої очі назуваю окуляри
Скло захищає не пропускає проміння погляди тих
Хто іде мені на зустріч я на морозі я на хвилі
На кумарі, на приколі може по пиву може по ром-колі
Може по тому може по сьому мені все одно не іти додому
Я човгаю по проспекту по проспекту я човгаю
І щось дуже тихо про себе зараз я співаю
Відповідаю на гук і розчиняюсь у юрбі
Мої кроки все повільні та повільні тоді
Коли пляшка порожніє вона летить по просторі
Як завжди знаходить стіну як завжди я на приколі
На кумарі у запарі у уяві щось спливає
Щось барає щось малює навіть харить
Коли хмари обломають усю тягу
Сонце зникне піде дощ по калюжах
Я на кумарі на кумарі у запарі.
Приспів (3)
