Ти так любила вечірній Львів
Від ранку до ранку шалено літати
А я божеволів ховався і млів
Простіше не знати з ким ти, ніж ділити й вмирати…
Тут пилом припали всі твої вазони
і я почорнів від твоїх орхідей..
прийди - осінь, прийди
забери - мене в свої холодні обійми
прийди, осінь моя, прийди
я жити… я жити без неї не вільний…
Ти так любила вечірній Львів,
І так не любила до когось звикати,
Без грубих рубців і болючих слідів
Іти й не лишати, іти й не питати…
І декілька спільних світлин на стіні
Я й досі не знаю що з ними робити…
осінній багрянець річками повз нас
ти глибше заглянь в мої випиті очі
і лився між вулиць самотній романс
і Львів забирав усі сльозі дівочі…