Сам собі, на три четверті зовсім сам,
Завтра тут, завтра всім, а сьогодні там,
Де заплющені очі ловлять твої сліди,
Я злякався тебе, я злякався себе в талих водах весни...
Ти собі, ти собі, ти собі як завжди,
В парку десь між деревами кличеш у сни,
Я не вірю ні Фрейду, ні богу, ні навіть собі,
Просто вище не можу і... мабуть, ми вже не ті...
Приспів:
Ми... есемески до бога...
Ми... з світу явно не цього...
Ми... есемески до бога...
Від бога...
До бога...
Від бога...
Ми... з світу явно не цього...
Сам собі, на три четверті не здаюсь...
Скільки сонця потрібно нам, щоб з’явився пульс?..
Рикошетом від погляду твого під ноги я впав,
Я колючий мов кактус й не рівня твоїм квіткам...
Ти собі, ти собі, ти собі відпускай...
Всіх, хто мріє з тобою втекти за край,
У пустелях моїх не було і не буде зв’язку,
Не стріляй мені в очі – в ікону холодну свою...
Приспів
Сам собі, на три четверті у вогні...
Я не вірив екранам. Я вірив тільки тобі,
Дві деталі між іншим. – Це кров твоя й аромат,
Ти завжди ніби поруч, та все ж тебе тут нема...
Приспів
