У п’ятницю зранку ти вийшов з в’язниці.
Сонце палюче ріже зіниці.
Неперерізане горло і цілі вени –
Жовте мальборо в тебе в кишені.
Ти приходиш додому й лягаєш в ліжко,
Бог в казино розставляє фішки –
Тобі випала фішка поспати,
а казимиру – мазати чорні квадрати.
І постійно сняться вірші мені,
Ці чорні янголи твого імені,
Вони кричать: " До зброї! До зброї!"
Я завтра маю виступ у Львові,
На моєму ліжку... краплі твоєї крові.
Писати для тебе слова почерствілі –
Це наче ховати кулі у тілі.
Ти хотів мене зробити щасливою,
І коли поцілунки кінчалися зливою,
Я тебе цілувала просто у серце,
І сліди поцілунків ти не можеш стерти.
Без тебе сиджу у рюмці й бокалі,
В мене купа віршів і нерви зі сталі.
І постійно сняться вірші мені,
Ці чорні янголи твого імені,
Вони кричать: " До зброї! До зброї!"
Я завтра маю виступ у Львові,
На моєму ліжку... краплі твоєї крові.
Вірші про тебе – для мене молитви,
Знаю, талант не можна пропити,
Не можна піти, як теща під лід,
Коли у тебе СНІД.
On Friday morning you came out of prison.
Scorching sun cuts pupil.
Nepererizane throat and goals veins -
Yellow Marlborough in your pocket.
You come home and lie down in bed,
God puts in casino chips -
You had to sleep feature,
and Casimir - smeared black squares.
I always dream poems to me,
These black angels your name,
They shout "To arms! To arms!"
I have a speech tomorrow in Lviv
On my bed ... a drop of your blood.
Write pocherstvili words for you -
It's like hide bullets in the body.
You wanted to make me happy,
And when rain ended kisses,
I just kissed you in the heart,
And traces of kisses you can not erase.
Without you sit in ryumtsi and glass,
I have a bunch of poems and nerves of steel.
I always dream poems to me,
These black angels your name,
They shout "To arms! To arms!"
I have a speech tomorrow in Lviv
On my bed ... a drop of your blood.
Poems about you - my prayers,
I know you can not drink away the talent,
You can not go, mother-in ice
When you have AIDS.
