Приспів:
Почуття так само згаснуть ,
як подарована тобою казка
А час вбиває твою любов ,
яка мені снилась щоночі знову й знов
1. Де погода мокра? пишу слова допоки серце мокне
Замовкни закрила душу на замок ти
Багато років… чекав дзвінок твій
А знаєш, дякую тобі за біль
Забій… мому серцю вже давно не стерти
Нестерпно мучить мою душу місяць серпень
І все те… те що було чогось варте завтра..
Квиток на потяг, кроками на Захід
Ось це, місце де заходить наше сонце
Та надалі місяць, буде нашим охоронцем
Без емоцій, кроками старого міста
В твому серці, буду я туристом, в твому серці..
Приспів:
Почуття так само згаснуть ,
як подарована тобою казка
А час вбиває твою любов ,
яка мені снилась щоночі знову й знов
2. Якось одної ночі постукала любов у шибу
Не привикну, адже вона знову зникне
Давно всі звикли до іскор щастя у душі
Але, як то кажуть, мимолітне все в житті…
В майбутті й не згадаєш моє ім*я
Як все було чудово й такі щирі почуття
Життя урок важливий провело
Й другу половину серця для тебе віднайшло
Пам*ятаю щирий сміх, вечорами викликає море сліз
Повік, пам*ятатиму ці миті, як дивилися на зорі
Мимоволі, виїдали душу невимовні болі
В рамках ночі, біль втамує сигарета
Де готуємось до злету, виривай сторінку, закінчення сюжету…
