Ой у лузі червона калина.
Покохала молода дівчина.
Покохала козака , покохала ,
За що доля їй така та й не знала.
Покохала козака , покохала ,
За що доля їй така та й не знала.
Ой у лузі червона калина.
Загубила спокій та дівчина.
Покохала козака та й до болю,
А козак не хоче жити в неволі.
Покохала козака та й до болю,
А козак не хоче жити в неволі.
=програш=
А козак той спокою не має -
"Вільний вітер" у душі співає.
Де буває, там і знайде дівчину,
Задурамнить голову та й покине.
Де буває, там і знайде дівчину,
Задурамнить голову та й покине.
Ой у лузі червона калина.
Покохала молода дівчина.
Покохала козака , покохала ,
За що доля їй така та й не знала.
Покохала козака , покохала ,
За що доля їй така та й не знала.
Ой в лузе красная калина.
Полюбила молодая девушка.
Полюбила казака, полюбила,
За что судьба ей такая и не знала.
Полюбила казака, полюбила,
За что судьба ей такая и не знала.
Ой в лузе красная калина.
Потеряла покой и девушка.
Полюбила казака и к боли,
А казак не хочет жить в неволе.
Полюбила казака и к боли,
А казак не хочет жить в неволе.
= Проигрыш =
А казак то покоя не имеет -
"Вольный ветер" в душе поет.
Где бывает, там и найдет девушку,
Задурамнить голову и покинет.
Где бывает, там и найдет девушку,
Задурамнить голову и покинет.
Ой в лузе красная калина.
Полюбила молодая девушка.
Полюбила казака, полюбила,
За что судьба ей такая и не знала.
Полюбила казака, полюбила,
За что судьба ей такая и не знала.
