Вступ:
Заходить сонце, маски зірвані з облич.
Хтось став хижак, хтось залишається, як здобич.
Сміялась пані, за столом пила вино,
Сідати з ким в авто їй було все одно.
Він ні разу не пішов звідси один,
Хоча у нього є дружина, та є син.
Вони так довго говорили, й будь йти,
І їх уже нікому не знайти.
Куплет:
І хай він того не вартує,
Вона одна із ним сидить фліртує.
І йому вже нема різниці
На погляди здивовані і ниці.
І лиш одна година світу
Відділить його від троянди квіту
І більше вже не буде болю,
Та вже ніщо не змінить її долю.
Приспів:
Міняється все
Міняється все
Міняється все
Коли сонце зайде
Куплет:
Дивись підїхала машина,
І він підмигує мадам очима.
Вона так скромно посміхалась,
Що аж здавалось, ніби завагалась.
Та зрозуміло стало зразу,
Достатньо витягнути з нього фразу,
Щоб місяць засвітив багряно
І їх зустріло сонце рано-рано.
Приспів:
Міняється все
Міняється все
Міняється все
Коли сонце зайде