Яку сьогодні ниву оремо
І як самі себе сотворимо?
Яке зерно в ріллю кладемо,
Такими завтра і будемо.
І чи онук себе впізнає?
Якщо пісень чужих співає.
Послухай сину — каже мати:
"Буду тобі як щось казати"
Я прошу вас — о милі діти !
Мене на хвильку зрозуміти -
Я не сторонська — не чужинська,
Я ваша мати українська !
Я ваша мати, аж від Бога
На серці б'ється знов тривога,
Чужим між нами хтось блукає
І каже, що мене не має.
Мамо, як можу вас не знати,
Тут жив мій дід і брат, і тато,
Моє тут нині жнивне поле,
Тут українське все довкола.
Хоча і досі топчуть душу,
Я на сторожі бути мушу,
Будь обережним нині сину,
Щоб ти за пісню не загинув.
Я прошу вас — о милі діти !
Мене нарешті зрозуміти
Усіх вас щиро пригортаю,
Чужих для мами не буває !
Але у чому тут причина,
То все частіше безпричинно.
Зовуть мене чужинським словом,
То не моя, не рідна мова.
Який в нас час, чия година,
Чи українська Україна,
Чи додалося серцю болю,
Щоб не продали нашу волю,
То дай нам Боже впертість в міру
І більше тих, хто завжди вірить.
Щоб не задув нам вітер свічі,
Бо мати дивиться у вічі !
Тобі скажу у цю хвилину,
Бо ти також чиясь дитина.
Я бачу всіх мов через скло
І хто є свій, а хто є хто !
Хто українське зневажає,
Нехай собі свій дім шукає !
Я не сторонська, не чужинська,
А всіх я мати українська !!! Которую сегодня ниву пашем
И как сами себя сотворим?
Какое зерно в пашню кладем,
Такими завтра и будем.
И внук себя узнает?
Если песен чужих поет.
Послушай сыну - говорит мать:
"Буду тебе как-то говорить"
Я прошу вас - в милые дети!
Меня на минутку понять -
Я не Сторонский - не чужая,
Я ваша мать украинский!
Я ваша мать, начиная от Бога
На сердце бьется вновь тревога,
Чужим между нами кто-то бродит
И говорит, что меня нет.
Мама, как могу вас не знать,
Здесь жил мой дед и брат, и папа,
Мое здесь сейчас жатвенное поле,
Здесь Украинские все вокруг.
Хотя до сих пор сбивает душу,
Я на страже быть должен,
Будь осторожен сейчас сыну,
Чтобы ты за песню не погиб.
Я прошу вас - в милые дети!
Меня наконец понять
Всех вас сердечно прижимаю,
Чуждых мамы не бывает!
Но в чем здесь причина,
То все чаще беспричинно.
Зовут меня чужбинным словом,
Это не моя, не родная речь.
Какой у нас время, чья час,
Или украинском Украины,
Или добавилось сердцу боли,
Чтобы не продали нашу свободу,
Дай нам Бог упрямство по мере
И больше тех, кто всегда верит.
Чтобы не задул нам ветер свечи,
Так как мать смотрит в глаза!
Тебе скажу в эту минуту,
Ты также чей-то ребенок.
Я вижу всех языков через стекло
И кто есть свой, а кто есть кто!
Кто Украинский презирает,
Пусть свой дом ищет!
Я не Сторонский, а не чужая,
Всех я иметь украинский !!! Смотрите также: | |
