Палає знов, самотня зірка за вікном
Скажи мені, невже минув той дивний сон?
Біль наче дзвін, в моєму серці відлунав
Та не збагну, як Тебе втратив, я й не знав…
Що у душі, цей біль живе
Щодня й щоночі він нагадує про те
Що крізь роки і крізь віка
Не в силах час згасить до Тебе почуття
Я знов один, на самоті
І плаче тихо вітер за вікном
Впусти мене, я все віддам, за ніч з Тобою удвох,
Cолодкішу за сон
Ми вдвох йдемо та поміж нами сірий птах
Дозволь мені знайти себе в твоїх очах
В твоїх очах дозволь залишитись мені
Тобі віддам я все, останній подих свій в житті
Навіщо серце стискається щораз
Коли згада ту ніч, що поєднала нас
Думки нестерпні, з Тобою щодня
Хтось інший поруч, а не я
Шепоче він Тобі слова
І в час коли згаса зоря, Ти не одна
Навіщо серце стискається щораз
Коли згада ту ніч, що поєднала нас
Знов спалах болю – благаю я
Вгамуй цей біль, торкнися скронь
Та простягни свою долонь
Немов молитва з вуст зліта Tвоє Iм’я…
