Десь, понад хмарами, в золотих гаях,
Вітер тобі вказував дороги дивний шлях.
Ти прилітала до мого вікна:
Слухала, як тихо виграє струна.
П-в:
Лети, лети далеко, птаха мого щастя.
Тобі тут так нелегко, сковані зап’ястя.
Лети, лети далеко від очей подалі
Неси ці квіти золоті, зав’ялі.
Кожного вечора я тебе чекав,
Чарівні мелодії я для тебе грав.
Та почули люди твій прекрасний спів –
Згубити забажали птаху моїх снів.
П-в:
Не журися пташко, ти мене пробач.
Краще відлітай, по мені не плач.
Людям не віддам тебе, волю збережу.
Краще відлітай, я тебе прошу.
Лети, лети далеко, птаха мого щастя.
Тобі тут так нелегко, сковані зап’ястя.
Лети, лети далеко від очей подалі
Неси ці квіти золоті, зав’ялі.
Птаха мого щастя…
Птаха моїх мрій…