Давно колись те діялось
У нас на Вкраїні.
Серед села вдова жила
У новій хатині,
Білолиця, кароока
І станом висока,
У жупані; кругом пані,
І спереду, й збоку.
І молода, нівроку їй,
А за молодою,
А надто ще за вдовою,
Козаки ордою
Так і ходять. І за нею
Козаки ходили, /203/
Поки вдова без сорома
Дочку породила.
Породила, та й байдуже;
Людям годувати
В чужім селі покинула:
Отака-то мати!..
Постривайте, що ще буде!
Годували люде
Малу дочку, а вдовиця
В неділю і в будень
З жонатими, з парубками
Пила та гуляла,
Поки лихо не спіткало,
Поки не та стала;
Незчулася, як минули
Літа молодії...
Лихо, лихо! Мати в’яне,
Дочка червоніє,
Вітер в гаї не гуляє —
Вночі спочиває,
Прокинеться — тихесенько
В осоки питає:
«Хто се, хто се по сім боці
Чеше косу? Хто се?..
Хто се, хто се по тім боці
Рве на собі коси?..
Хто се, хто се?» — тихесенько
Спитає-повіє,
Та й задріма, поки неба
Край зачервоніє.
Виростає... Та й виросла
Ганна кароока,
Як тополя серед поля,
Гнучка та висока.
«Я Ганнусі не боюся!» —
Співає матуся;
А козаки, як хміль отой,
В’ються круг Ганнусі.
А надто той рибалонька,
Жвавий, кучерявий,
Мліє, в’яне, як зостріне
Ганнусю чорняву.
Побачила стара мати,
Сказилася люта:
«Чи бач, погань розхристана,
Байстря необуте!
Ти вже виросла, дівуєш,
З хлопцями гуляєш...
Постривай же, ось я тобі!..
Мене зневажаєш?
Ні, голубко!»
І од злості
Зубами скрегоче.
Отака-то бува мати!..
Де ж серце жіноче?
Серце матері?.. Ох, лихо, /204/
Лишенько, дівчата!
Мати стан гнучкий, високий,
А серця не мати.
Ізогнеться стан високий,
Брови полиняють,
І незчуєтесь; а люде
Сміючись згадають Long ago that happening
We in thecountry.
Among the village's widow lived
The new hut
Bilolytsya, brown-eyed
And as high,
In zhupan; Mrs. around,
And the front and side.
And young Nivroku her
And for the young,
Especially during a widow,
Cossack troop
So go. And her
Cossacks walked / 203 /
While the widow without shame
His daughter gave birth.
Bare, and indifferent;
People feed
In chuzhim left the village:
In this way we have! ..
Wait, what else will!
fed men
Little daughter and widow
Sunday and weekday
With married, with a young man
Saw and walking,
While disaster may come upon,
Until and steel;
Nezchulasya as last
Summer younger ...
Disaster, disaster! Mother fade,
Daughter of red,
Wind in the woods not walk -
At night, rest,
Wake up - quietly
In sedges asks:
"Who is this, who is it seven side
Scratching her hair? Who is he? ..
Who is who we on this side
Tears on a spit? ..
Who is who this is? "- Quietly
Ask prostitutes,
And zadrima until heaven
Zachervoniye land.
Grows ... And has grown
Anna brown-eyed,
As poplar in the field,
Flexible and high.
"I'm not afraid Annushka!" -
Sings mother;
A Cossacks as hops doth
Annushka twisted round.
And that too rybalonka,
A lively, curly,
Mliye, fading as zostrine
Anna haired.
I saw old mother,
Skazylasya fierce:
"Do you see, badly disheveled,
Baystrya neobute!
You have grown, Virgin,
With guys you walk ...
But wait, here I tell you! ..
I despise?
No dove! "
And from anger
Grinds his teeth.
In this way it happens mother ..
Where is the woman's heart?
Mother's Heart? .. Oh, calamity / 204 /
Mommy, girls!
To have a flexible state, tall,
And the heart does not have.
Izohnetsya state high
Eyebrows polynyayut,
And nezchuyetes; and men
Laughing remember Смотрите также: | |
