Я знов тиняюся по вулицях, по неохайних, по нечистих,
придивляюсь, прислухаюсь, щось незвичайно-особливе для себе шукаю,
а будень свій ритм об асфальт вибиває, всі такі заклопотані, всі кудись поспішають,
і по цьому морю бурхливому я мов корабель пропливаю,
берег свій виглядаю, до кого чи до чого пристати шукаю.
По знайомих місцях вкотре знову блукаю,
мрії п’янкі у думках плекаю і більш нінащо, нінащо не зважаю.
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.
Таких історій ви мабуть сотні знаєте, про те як хтось, кудись, за чимось блукає, скільки паперу списано, скільки слів сказано, всі пісні заспівані і диски золоті отримані,
та у морі банальності я не втоплюся, а до аргументації простої та переконливої вдаюся, бо це лиш про мене, це моє життя, це мої турботи і мої почуття,
це справжнє я знаю, я це відчуваю, мрії п’янкі це не мильні бульки,
в них немає місця зрадливим очам, в них не має місця фальшивим словам.
Всі ці вибрики дикі і розфарбовані пшики ми лишаємо поціновувачам неосяжної пихи,
ми на вірній дорозі, лиш питання часу стоїть перед нами,
ви побажайте успіху нам.
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя. I wander the streets again, untidy, unclean,
I look closely, I listen, I look for something unusual and special for myself,
and everyday life beats its rhythm on the asphalt, everyone is so worried, everyone is in a hurry somewhere,
and on this stormy sea I sail like a ship,
I look for my shore, to whom or what I look for.
I wander around familiar places again,
I cherish dreams in my mind and I don't care about anything else.
Autumn, winter, summer, spring,
my joy lingered somewhere.
Autumn, winter, summer, spring,
my joy lingered somewhere.
You probably know hundreds of such stories, about how someone, somewhere, wanders for something, how much paper is written off, how many words are said, all songs are sung and golden discs are received,
but in the sea of banality I do not drown, but I resort to a simple and convincing argument, because it's just about me, it's my life, it's my worries and my feelings,
it's real I know, I feel it, drunken dreams are not soap bubbles,
they have no place for treacherous eyes, they have no place for false words.
All these outbursts are wild and colored pshiki we leave to connoisseurs of immeasurable arrogance,
we are on the right path, only the question of time is before us,
you wish us success.
Autumn, winter, summer, spring,
my joy lingered somewhere.
Autumn, winter, summer, spring,
my joy lingered somewhere. | |
