Осінь несе до весни свої випиті мрії, Я і не знав що кохання остання подія. Двері і вікна відкрию, хай дихають стіни, Боже, дай кожному сили малої дитини.
Приспів: Стигла вишня – шматочок неба, Стигла вишня – моя потреба, Своїм соком отруїть кров, То є справжня твоя любов. (весь куплет – 2)
Хочеться з’їхати з глузду, від себе тікати, Випити воду дощів, на піску малювати. Станеш солодкою, на мить я тебе зрозумію Та не шукаю, не ріжу, я навіть не мрію.
Приспів (2)
Осень несет к весне свои выпитые мечты , Я и не знал что любовь последнее событие . Двери и окна открою , пусть дышат стены , Боже, дай каждому силы маленького ребенка .
припев: Спелая вишня - кусочек неба , Спелая вишня - моя потребность , Своим соком отравит кровь , То есть настоящая твоя любовь. (Весь куплет - 2)
Хочется сойти с ума , от себя бежать , Выпить воду дождей , на песке рисовать. Станешь сладкой , на мгновение я тебя пойму Но не ищете, не режу , я даже не мечтаю .