Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки форма їх такою же зосталась…
Але вони сміються, мов вві сні, І погляд мій приковують до себе, Нагадують розкоші весняні І кажуть про тепло, про радощі, про тебе.
Ці квіти — спогади про світлі дні… І хай відносин наших світ погасне, А спогади все ж будуть жить в мені, Нагадувать про дні, про ночі теплі, ясні…
1904
Они давно потеряли свою жизнь, В них все, что просто несколько, Умер все и думу, а чувства, И только форма их - как только ...
Но они смеются во сне, И мое мнение встречается, Напоминают роскошную весну И они говорят тепло, о радости, о тебе.
Эти цветы воспоминания о световых днях ... И пусть отношения наших мировых выезжают, И воспоминания все еще будут жить во мне, Дни напоминания, о ночах теплые, ясно ...