ДІВЧИНА З ПАВЛОДАРУ
Під гуркіт коліс гамірного потягу
Стелились лани, летіли гаї.
Наснились мені херсонські степи,
Де влітку колись зустрілися ми
Казала ти, що дід твій родом з України,
А це намисто заповіла прабабця…
Дівчина з Павлодару (3) – Сонце, як ти?…
Дівчина з Павлодару (3) – Сестро моя…
Котилась сльоза із першою піснею,
Холодна роса і спека весь день.
«А в вас ковила зовсім не така, як у нас»
Казала тоді, як степом ішли.
Дзвеніла ти червоним дукачем на грудях,
Схилившись над багаттям чи наді мною часом
Дівчина з Павлодару…
Іртиш – не Дніпро, та рідний до болю:
Там перші кроки, там перша любов.
Твій дядько казав «з Холодного Яру ми всі,
А Сонце сідає над Чигирином»
Сміялась ти, що як не вернеш на Вкраїну,
Народиш сотню маленьких гайдамаків
Дівчина з Павлодару…
Під гуркіт коліс гамірного потягу
Стелились лани, летіли гаї.
Із дум не ішли таврійські степи,
І стежки оті, де разом були.
Дівчина з Павлодару…