Мамо, не плач.
Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Mom, do not cry.
I will return in the spring.
In a pane of glass ptashynkoyu your vdaryus .
I will come at dawn in the garden with dew,
Or maybe the rain on the threshold drop.
Dove , do not cry .
Yes destined, Nenko ,
Even the word Mom, not mine.
Come and poproshusya in your sleep quietly
I'll tell you , as understood in a New House .
I sing a lullaby angel
I deadly wound no longer hurts.
You know, Mom, here is sad
The soul after thee, ridnenka , aches .
Mom, I'm sorry for the black kerchief
Because from now on you shall itself.
I loved you . I love Ukraine
She, like you, I was alone.
