Сідай, коли прийшов,
А як вже сів - то слухай
Про те, як мені друг
За жінку дав у вухо.
З хлопакою отим
З дитинства ми дружили,
Коли ганяли м'яч –
В одні ворота били.
Зростали як брати,
Через будинок жили,
Хороше чи лихе –
Завжди на двох ділили.
Списати на контрольній,
Комусь вибити щелепу –
Завжди він був готовий
Допомогти в халепі.
Ми мали спільну мрію:
До Африки, на плоті!
Мис доброї Надії,
Тоді назад, в Європу.
Та друг якогось літа
На кралі оженився
А що не мав де жити –
У мене оселився.
Зібрав я свої речі,
Що щастю заважати?
Дістанусь сам в Кейптаун,
Лишу на друга хату.
Та не фортить – в дорозі
Обчистили до нитки,
Мій закордонний паспорт –
То всі тепер пожитки.
Щоб якось заробити
На хліб і на дорогу,
Я мусив посуд мити,
Та кланятися в ноги
Та ось – на Батьківщині,
Вже на порозі дому,
Стрічає друга жінка:
– А ми хіба знайомі?
Не стерпів я образу,
Гукнув у двері: – Друже!
То на ось цю заразу
Зміняв ти свою душу?
У відповідь отримав
Із мотлохом валізу,
Ще й кулаком у вухо,
Щоб поважав «маркізу»…
Минуло кілька років,
Я звівся сам на ноги.
Розпочинаю вдруге
До Африки дорогу.
Спускаю пліт на воду,
Готові провіанти.
Залишилось вітрило
Щоглі прилаштувати.
Та ось знайома постать,
Худий, на штанях латка,
– Вдвох краще ніж одному,
Я теж тепер безхатько!
Приспів:
Зі зламаним пальцем кулак непевно б’є,
Без боцмана човен далеко не пливе,
Слабкий той вояка, якщо один у полі,
Без грошей зможу, без друзів –
Ніколи!
Садись, когда пришел,
А как уже сел - слушай
О том, как мне друг
За женщину дал в ухо.
С парни этим
С детства мы дружили,
Когда гоняли мяч -
В одни ворота били.
Росли как братья,
Через дом жили,
Хорошее или плохое -
Всегда на двух делили.
Списать на контрольной,
Кому-то выбить челюсть -
Всегда он был готов
Помочь в беде.
Мы имели общую мечту:
В Африку, на плоту!
Мыс доброй Надежды,
Тогда назад, в Европу.
И друг какого лета
На красотки женился
А что не имел где жить -
У меня поселился.
Собрал я свои вещи,
Что счастью мешать?
Доберусь сам в Кейптаун,
Оставлю на второй дом.
Но не форте - в дороге
Обчистили до нитки,
Мой заграничный паспорт -
То все теперь пожитки.
Чтобы заработать
На хлеб и на дорогу,
Я должен посуду мыть,
И кланяться в ноги
И вот - на Родине,
Уже на пороге дома,
Встречает вторая женщина:
- А мы разве знакомы?
Не выдержал я образа,
Крикнул в дверь: - Друг!
То на вот эту заразу
Сменял ты свою душу?
В ответ получил
С хламом чемодан,
Еще кулаком в ухо,
Чтобы уважал «маркизу» ...
Прошло несколько лет,
Я встал сам на ноги.
начинаю второй раз
В Африку дорогу.
Спускаю плот на воду,
Готовые провианта.
осталось парус
Мачте пристроить.
И вот знакомая фигура,
Худой, на штанах заплатка,
- Вдвоем лучше одному,
Я тоже теперь бездомный!
припев:
Со сломанным пальцем кулак неуверенно бьет
Без боцмана лодка далеко не плывет,
Слабый то солдата, если один в поле,
Без денег смогу, без друзей -
Никогда! Смотрите также: | |
