Як піду я до каплиці,
То іти лякаюся:
Не хрести ти мене, отче,
Бо я з чортом знаюся!
Бо співає мені в вухо
З одного боку:
"Не хрести ти мене, отче,
Бо помру нівроку!"
Ой сталося, лихо сталось:
Немов хмара у небі велика,
Сатана та із чортом-послушником
Очі світлі зробили сірими.
Смерть сідала собі на цвинтарі,
Розмовляла з Богами язичними,
Їла душу, мов м'ясо звіряче,
Пила кров, мов воду джерельную.
Бо танцює коло мене
Гопака рясного:
Не хрести ти мене, отче,
Бо помру без бою!
Згине душе моя рідна,
Немов та
лампада.
Не бажаю більше пекла,
Не бажаю
раю!
Що там за обрієм?
Лихо вертається,
Їде мов хмара,
Коня погоняє.
Чуєш, як стогне
Земля наша рідна?
Бачиш, лякається
Ворога лютого?
Що там за обрієм?
Лихо вертається,
Їде мов хмара,
Коня погоняє.
Чуєш, як стогне
Земля наша рідна?
Бачиш, лякається
Ворога лютого?
Ой сталося, лихо сталось:
Немов хмара у небі велика,
Сатана та із чортом-послушником
Очі світлі зробили сірими.
Смерть сідала собі на цвинтарі,
Розмовляла з Богами язичними,
Їла душу, мов м'ясо звіряче
Пила кров, мов воду джерельную.
