Навряд чи всі слова цього світу здатні передати почуття, що в мені ховаються
Часом мені здається, що ми з тобою - маленькі діти
А хтось дорослий і сильний з нами маленькими грається
Я так боюся залишатися сам з собою на одинці
Коли стогне серце і душа рветься назовні
Вже кілька місяців мені зовсім не спиться
Незалежно від того, місяць молодик чи вповні
Я ні з ким не ділюся тугою своєю глибокою
І бажання ховаю за маскою спокою
Просто ніжно так доторкнутися..
Я живу за розкладом, який сам собі чітко встановлюю Зусиллями волі не даю собі впасти в депресію
Бо вже жодних життєвих принад якось не вловлюю
І щось постійно роблю щоб поменше думок в процесі
Мій світ - перевернутий, мої нерви - напружені
Хочу бачити сни, яскраві, тобою наповнені
Натомість сотий раз вислуховую судження
Що життя є життя, а ми в ньому жалюгідні і втомлені..
Ледве тягнуться дні від дати до дати
І я готовий все що маю віддати,
Щоб просто ніжно так доторкнутися...
А якось випадково натраплю на нашу з тобою мелодію
І втрачаю контроль, одразу зриваюсь в істерику
Я сам своє щастя віддав невідомому злодію
Ніби нічого нового, а наче відкрив Америку.
Я знаю, що вже не верну і нічого не вдію
І не маю можливості навіть мати надію
Просто ніжно так доторкнутися...
