У боса нова "Лада-Самара"!
Лампами сяє там ліва фара,
Молока тонна посеред салона.
Пасе корів майор Марадона.
Таке орати треба трактора,
Але біда – полетіла ресора!
Сосе трава росу, трава хоче води.
Плакса майор в бугая прима роди.
Це каса-дель-Буча, Буча-дель-каса –
Місто Москва далеко, та є пряма траса.
Грала гітара, стрибала саранча.
Баба пре діда до нас на ранчо.
Мою кров п’є комар, я не тому дав паса!
Гнила фазенда, захиріла тераса.
Приперли менти – брутальна запара!
Подерли пончо... Рятуй, Че Гевара!
Приспів:
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но пасаран! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но пасаран! Но!
Віброкалібра вділа ласти Мар’яна.
Бухала до ранку, тому стала п’яна.
Вона натягала кальсони мера –
Підхопилась зараза – дика холера!
Пульс еротично баха понуро –
Артеріально є температура!
То є така біда, кара та розплата:
Не стара, не коса – стала така горбата!
Вона баче сон – кобра їла мангуста.
Ту кобру замоче гранула дуста.
Без інтересу тихо бурмоче
Медикаментозно – ой, лиха навроче!
Наче пава, з резерву дістала консерву,
Забила на дієту – зробила перерву.
Як бобер несе сито, доктор суне баяна –
То не отрута, то медицина, Мар’яно!
Приспів
Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!
