Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою…
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі…
То що ж робити – сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться – “Хай поживе ще трошки”
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого…
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання…
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу…
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани…
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих…
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо…
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я…
Тіла загинуть – житиме ідея…
А наші душі тут – в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому. Koli vіyna vrivaєtsya have dverі,
Not zahistyat word th seals on paperі.
Potrіbno yti, potrіbno brati The Weapon
The I right to Zhittya vіdstoyati gornilі in battle ...
One bіda pіshla to Zahid, іnsha priyshla Zi immediately.
The I znovu slozi, znovu fear znovu strazhdannya for people.
Znovu behind vizvolitelіv
Priyshli novі karatelі that muchitelі ...
That scho Well ROBIT - sidіti sklavshi hands
Spokіyno Divit vbivstva at that meal?
Chi, taking blessings rіdnoї Mami,
Conception Borotba - s novimi vorogov?
Cry for me mama, if I Zaghini.
For their land, for up Ukraine
Cry for me, sister, Saying to Anyone,
Scho vzhe nіkoli I will not go back Dodoma.
Techa sloza, progornuyuchi zmorshki.
Mom of I pray - "High pickings shte Troshkov"
Vzhe not so long ago bachit Sina svogo
The I shte hoch time pobachiti Yogo live ...
Tee You Know How Mamo, I shte Trimai!
Kara, tormented, ale not repent!
Yakscho not me - that hto? Zayve food ...
For us it is not easy vіyna tse - tse vizvolnі zmagannya.
People zhenut on Skhid, Nemov thinness,
Prinizhuyut, dwellers znischiti lyudsku like ...
Of I have zahistitisya Tsikh people dumb nіyakih shansіv,
They have one Nadiya - on povstantsіv ...
Cry for me mama, if I Zaghini.
For their land, for up Ukraine
Cry for me, sister, Saying to Anyone,
Scho vzhe nіkoli I will not go back Dodoma.
Rocky will be held, the land zagoїt Rani,
Zalishatsya in zhivih poodinokі veterans ...
A skіlki quiet, scho not priyshli Dodoma,
Lying in svoїy zemlі in graves nevіdomih ...
Povolі nashі Sealy tanut, i OAO All of znaєmo,
Scho in tsіy vіynі s strange Pokey scho ... prograєmo
High Peremogi nashі porіvnyano malі,
That smut, scho depriving our people on svoїy zemlі.
Nіhto not Knows, hto I nіhto not Knows, I de ...
Tіla zaginut - zhitime іdeya ...
A nashі dushі here - in rіdnih open spaces -
Volins'ka lіsah, Carpathian Mountains ...
Cry for me mama, if I Zaghini.
For their land, for up Ukraine
Cry for me, sister, Saying to Anyone,
Scho vzhe nіkoli I will not go back Dodoma. | |
