«Куди ти йдеш, не спитавшись? На кого покинув Батька, неньку старенькую, Молоду дівчину? На чужині не ті люде,— Тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити». Сидить козак на тім боці,— Грає синє море. Думав, доля зустрінеться,— Спіткалося горе. А журавлі летять собі Додому ключами. Плаче козак — шляхи биті Заросли тернами.
«Куда ты идешь без спросу ? На кого покинул Отца , мать старенькую , Молодую девушку ? На чужбине не те люди , - Тяжело с ними жить! Ни с кем будет поплакать, Ни поговорить » . Сидит казак на той стороне , - Играет синее море. Думал , судьба встретится , - Спиткалося горе. А журавли летят себе Домой ключами. Плачет казак - пути битые Заросли терниями .