© Ой сльози слізоньки мої,
Чом не до неба прагнете а до землі ?
Я вами наче зернами засіяла свій сад,
Але кохання квітка в нім не проросла…
Ой сльози слізоньки мої,
Чому скупали в горі ви лице мені.
Я день від дня мов не своя – чужа,
Чому мов кава доленька моя гірка ?
П :
Надії – і подаровані мрії,
Що обіцяли твої небеса.
Надії – мов пані посивілі,
Моя любов – дівчина рокова.
Годі пити на сьогодні,
З дому свого прожену печаль.
На всі чотири сторони, та й до біди,
Шукатиму дорогу у свій рай.
Поміж скелі і колючі терна,
За тобою хоч на край землі.
У моїм саду колюча стерня,
Замість квітів що обіцяв мені.