Я – професійний раб по духу і по крові,
За соцпоходженням також я із рабів,
Я – раб в своїх кістках, я – раб в своїй основі,
Я – раб в своїх думках і у вживанні слів,
Раб-професіонал в дванадцятім коліні,
Потомственний кріпак, закутий в ниць свою,
Що дід заповідав мені і сталось нині –
Плебейський козачок у рідному краю.
За вироком в житті присуджений нарузі,
За декілька віків до рождества свого
Я увійшов у світ з тавром чужих ілюзій:
Кому поклони бить? І славити кого?
Ровесники мої, невільничеє братство:
Покора – наша плоть, смиренність – наша кров.
Восславимо ж своє благословенне рабство
За щастя відчувать послаблення оков.
О, непорочність віри, знесиленого роду
Я небуття свого тобі ввіряю скарб,
Бо рабська смерть моя запліднить дух свободи,
Я знаю, що кажу: я – професійний раб!
