музика та слова Тараса Петриненка
музика виграває
і жалю завдає,
Либонь собі гадає,
що серце в грудях є,
А серце б’ється, плаче
на втомлених руках,
Воно струмком гарячим
крізь пальці протіка.
Музико грай, грай, грай!
Бо вже біліють скроні.
Не зупиняй шалених пальців біг.
Вже видно край, край, край
Стежини на долоні,
То ж поспішай дограти все, що міг,
Поки ще маєш час...
Крізь саморобні грати
руїни сірих лиць,
Він знову буде грати
під поглядом рушниць.
Чи ти, музико, знаєш,
по кому ти в журбі?
Сьогодні ти заграєш,
а завтра по тобі.
Музико грай, грай, грай!
Бо вже біліють скроні.
Не зупиняй шалених пальців біг.
Вже видно край, край, край
Стежини на долоні,
То ж поспішай дограти все, що міг,
Поки ще маєш час...
А що ж то я?
Ось, що добрі люди - я гуляю, бенкетую
В неділю і в будень, а вам нудно, жалкуєте.
Єй богу, не чую, і не кричіть.
Я свою п’ю, а не кров людськую.
Музико грай, грай, грай!
Бо вже біліють скроні.
Не зупиняй шалених пальців біг.
Вже видно край, край, край
Стежини на долоні,
То ж поспішай дограти все, що міг,
Поки ще маєш час...
Поки ще маєш час...
Поки ще маєш час...
Поки ще маєш час...
Поки ще маєш час...
Поки ще маєш час...
Поки ще маєш...
музыка и слова Тараса Петриненко
музыка выигрывает
и сожаления наносит,
Ведь себе думает,
что сердце в груди есть,
А сердце бьется, плачет
на уставших руках,
Оно ручьем горячим
сквозь пальцы протекает.
Музыкант играй, играй, играй!
Уже белеют виски.
Не останавливает безумных пальцев бег.
Уже виден край, край, край
Тропинки на ладони,
Так спеши доиграть все, что мог,
Пока еще есть время ...
Сквозь самодельные играть
руины серых ликов,
Он снова будет играть
под взглядом ружей.
Ты, музыка, знаешь,
по кому ты в печали?
Сегодня ты заигрываешь,
а завтра о тебе.
Музыкант играй, играй, играй!
Уже белеют виски.
Не останавливает безумных пальцев бег.
Уже виден край, край, край
Тропинки на ладони,
Так спеши доиграть все, что мог,
Пока еще есть время ...
А что же я?
Вот, что хорошие люди - я гуляю, пируют
В воскресенье и в будни, а вам скучно, сожалеете.
Ей богу, не слышу и не кричите.
Я свою пью, а не кровь людськую.
Музыкант играй, играй, играй!
Уже белеют виски.
Не останавливает безумных пальцев бег.
Уже виден край, край, край
Тропинки на ладони,
Так спеши доиграть все, что мог,
Пока еще есть время ...
Пока еще есть время ...
Пока еще есть время ...
Пока еще есть время ...
Пока еще есть время ...
Пока еще есть время ...
Пока еще есть ... Смотрите также: | |
