Куди прийдеш самотній подорожній
Далекий шлях забрав немало сил
Тебе кладуть до ран мов подорожник
І геть жбурляють в придорожній пил
Але ти знову в кров збиваєш ноги
І лагодиш зруйновані мости
Лиш одного ти просиш у дороги
Не оступившись до кінця дійти
Чужий серед чужих
Чужий серед своїх
Як не почутий плач
Як не почутий сміх
Чужий серед чужих
Чужий серед своїх
Чому ж судилось так,
Що ти чужий для всіх?
Щаслива путь самотній подорожній
Для всіх цілитель, сам собі тиран
Тебе кладуть до ран, мов подорожник
Але ніхто твоїх не бачить ран
Злились навік неначе дві безодні
Твій карий погляд й небо голубе
Який же ти окрилений сьогодні
Якби ти знав, як я люблю тебе
Чужий серед чужих
Чужий серед своїх
Як не почутий плач
Як не почутий сміх
Чужий серед чужих
Чужий серед своїх
Чому ж судилось так,
Що ти чужий для всіх?