ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ
(Містерія)
Положилъ еси насъ [поношеніе] сосЂдомъ нашымъ, подражненіе и поруганіе сущымъ окрестъ насъ. Положилъ еси насъ въ притчу во языцЂхъ, покиванію главы въ людехъ. Псалом 43, ст. 14 и 15,
ТРИ ДУШІ
Як сніг, три пташечки летіли Через Суботове і сіли На похиленному хресті На старій церкві. «Бог простить: Ми тепер душі, а не люди, А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох. Коли б вже швидче розкопали, Тойді б у Рай нас повпускали, Бо так сказав Петрові Бог: „Тойді у Рай їх повпускаєш, Як все москаль позабирає, Як розкопа великий льох“».
І Як була я людиною, То Прісею звалась; Я отутечки родилась, Тут і виростала, Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю І з Юрусем-гетьманенком У піжмурки граєм. А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Онде клуня. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадає І на руках носить... А з гетьманом як приїдуть Із Чигрина гості, То це й шлють, було, за мною. Одягнуть, обують, І гетьман бере на руки, Носить і цілує. Отак-то я в Суботові Росла, виростала! Як квіточка; і всі мене Любили й вітали. І нікому я нічого, Ніже злого слова, Не сказала. Уродлива Та ще й чорноброва. Всі на мене залицялись І сватати стали, А у мене, як на теє, Й рушники вже ткались. От-от була б подавала, Та лихо зостріло! Вранці-рано, в Пилипівку, Якраз у неділю, Побігла я за водою... Вже й криниця тая Замуліла і висохла! А я все літаю!.. Дивлюсь — гетьман з старшиною. Я води набрала Та вповні шлях і перейшла; А того й не знала, Що він їхав в Переяслов Москві присягати!.. І вже ледви я, наледви Донесла до хати Оту воду... Чом я з нею Відер не побила! Батька, матір, себе, брата, Собак отруїла Тію клятою водою! От за що караюсь, От за що мене, сестрички, І в Рай не пускають.
II А мене, мої сестрички, За те не впустили, Що цареві московському Коня напоїла В Батурині, як він їхав В Москву із Полтави. Я була ще недолітком, Як Батурин славний Москва вночі запалила, Чечеля убила, І малого, і старого В Сейму потопила. Я меж трупами валялась У самих палатах Мазепиних... Коло мене І сестра, і мати Зарізані, обнявшися, Зо мною лежали; І насилу-то, насилу Мене одірвали Од матері неживої. Що вже я просила Московського копитана, Щоб і мене вбили. Ні, не вбили, а пустили Москалям на грище! Насилу я сховалася На тім пожарищі. Одна тілько й осталася В Батурині хата! І в тій хаті поставили Царя ночувати, Як вертавсь із-під Полтави. А я йшла з водою До хатини... а він мені Махає рукою. Каже коня напоїти, А я й напоїла! Я не знала, що я тяжко, Тяжко согрішила! Ледве я дійшла до хати, На порозі впала. А назавтра, як цар вийшов, Мене поховали Та бабуся, що осталась На тій пожарині, Та ще й мене привітала В безверхій хатині. А назавтра й вона вмерла Й зотліла у хаті, Бо нікому в Батурині Було поховати. Уже й хату розкидали І сволок з словами На угілля попалили!.. А я над ярами І степами козацькими І досі літаю! І за що мене карають, Я й сама не знаю! Мабуть, за те, що всякому Служила, годила... Що цареві московському Коня напоїла!..
III
А я в Каневі родилась. Ще й не говорила, Мене мати ще сповиту На руках носила, Як їхала Катерина В Канів по Дніпрові. А ми з матір’ю сиділи На горі в діброві. Я плакала; я не знаю, Чи їсти хотілось, Чи, може, що в маленької На той час боліло. Мене мати забавляла, На Дніпр поглядала; І галеру золотую Мені показала, Мов будинок. А в галері Князі, і всі сили, Воєводи... і меж ними Цариця сиділа. Я глянула, усміхнулась... Та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі Обох поховали! От за що, мої GREAT cellar
(Mystery)
Polozhylъ Thou nasъ [ponoshenie] sosЂdomъ nashыmъ, podrazhnenie and poruhanie suschыmъ okrestъ nasъ. Polozhylъ Thou nasъ vъ talk of yazыtsЂhъ, pokyvaniyu Heads vъ lyudehъ. Psalm 43, p. 14 and 15
THREE SOULS
As the snow flew three chuck A Subotiv and sat In cross pohylennomu In the old church. "God forgive: We are now soul, not people A vidtsilya will know better, As an rozkopuvatymut cellar. If already excavated faster by visiting, Toydi would have povpuskaly Paradise, For thus saith the Lord to Peter: "Paradise Toydi in their povpuskayesh, As it will take Muscovite, As excavation large cellar. ' "
AND As I was a man, That name was Priest; I otutechky born, Here and grew, Here, there, in the cemetery I walk with children And with Yurusem-Getmanenko In hrayem hide and seek. A hetmansha, was out And click into the house, Behold barn. And there I And figs and raisins - Total me ponadaye And in the hands of bears ... And how come Hetman With Chigrina guests It is also are sending, it was me. Dressed, obuyut, And Hetman is on hand Wears and kisses. So somehow I Subotiv Grew, grew! As a flower; all me Loved and welcomed. And no I do, Nizhe bad words Not said. fair And even chornobrova. All me zalytsyalys I ask in marriage were, And I like to findeth, And towels are tkalys. That such would be filed, And zostrilo disaster! In the morning, early in Pylypivka, Just on Sunday, I ran for the water ... Already well is melting Zamulila and dry! And I fly! .. I look - Hetman of officers. I entered the water And the way completely and moved; But that did not know What he was going to Pereyaslov Moscow swear! .. And hardly I naledvy Told the house Otu water ... Why I'm with her Buckets beat! Father, mother, myself, brother, Dogs poisoned Opment fucking water! That's what karayus, That's what me, sister, And Paradise is not allowed.
II And me, my sister, Because not allowed, What king Moscow Horse drunk In Baturin, he went In Moscow of Poltava. I was still babes, How glorious Baturin Moscow at night lit, Chechel killed, And small and old In the Sejm sank. I lay slain limits In most wards Mazepa beside me ... And sister, and mother Flesh, arm in arm, Lay with me; And difficulty speaking, difficulty I odirvaly Aude mother lifeless. What can I requested Moscow kopytana, To me killed. No, not killed, but allowed Muscovite in hrysche! I barely hid In fact pozharyschi. Alone and ostalasya In Baturin house! And in the house put King of the night, Returning from under Poltava. I was with water By the hut and he told me ... Waving his hand. Says a horse to water, And I drunk! I did not know that I seriously, Heavily sinned! As soon as I reached the house, On the threshold fell. The next day the king departed, I buried And grandmother, ostalas At the pozharyni, Yes, and I welcomed In Bezverkhy hut. And the next day, and she died And mouldering in the house, For anyone in Baturin It was buried. Already the house and scattered And ceiling beam with words In uhillya burned! .. I over ravines And Cossack steppe I still fly! And for that I was punished, I myself do not know! Perhaps because every Served hodyla ... What king Moscow Horse drunk! ..
III
I born in Kano. Even not say, I have even wrapped In the hands wore, As Katherine was leaving At Kanev on the Dnieper. We sat with her mother The mountain in oak. I cried; I do not know, Have wanted to eat, Or that little At the time, hurt. I have zabavlyala, On the Dnieper looked; And galleries zolotuyu I showed Like a house. A galley Princes, and all forces Governor ... and between them The queen sat. I looked up, smiled ... And the spirit was gone! And have died in one hole Both buried! That's what my Смотрите также: | |