VI
Тричі крига замерзала,
Тричі розтавала,
Тричі наймичку у Київ
Катря провожала,
Так, як матір; і в четвертий
Провела небогу
Аж у поле, до могили,
І молила Бога,
Щоб швиденько верталася,
Бо без неї в хаті
Якось сумно, ніби мати
Покинула хату.
Після Пречистої в неділю,
Та після Першої Трохим
Старий сидів в сорочці білій,
В брилі, на призьбі. Перед ним
З собакою унучок грався,
А внучка в юпку одяглась
У Катрину і ніби йшла
До діда в гості. Засміявсь
Старий і внучку привітав,
Неначе справді молодицю:
«А де ж ти діла паляницю?
Чи, може, в лісі хто одняв?
Чи попросту забула взяти?..
Чи, може, ще й не напекла?
Е, сором, сором, лепська мати!»
Аж зирк — і наймичка ввійшла
На двір. Побіг стрічати
З онуками свою Ганну.
«А Марко в дорозі?» —
Ганна діда питалася.
«В дорозі ще й досі».
«А я ледве додибала
До вашої хати,
Не хотілось на чужині
Одній умирати!
Коли б Марка діждатися...
Так щось тяжко стало!»
І внучатам із клуночка
Гостинці виймала:
І хрестики, й дукачики,
Й намиста разочок
Яриночці, і червоний
З фольги образочок,
А Карпові соловейка
Та коників пару,
І четвертий уже перстень
Святої Варвари
Катерині, а дідові
Із воску святого
Три свічечки; а Маркові
І собі нічого
Не принесла: не купила,
Бо грошей не стало,
А заробить нездужала.
«А ось ще осталось
Півбубличка!»
Й по шматочку
Дітям розділила.
VII
Ввійшла в хату. Катерина
Їй ноги умила
Й полудновать посадила.
Не пила й не їла
Стара Ганна.
«Катерино!
Коли в нас неділя?»
«Післязавтра».
«Треба буде
Акафіст наняти
Миколаєві святому
Й на часточку дати;
Бо щось Марко забарився...
Може, де в дорозі
Занедужав, сохрань Боже!»
Й покапали сльози
З старих очей замучених.
Ледве-ледве встала
Із-за стола.
«Катерино!
Не та вже я стала:
Зледащіла, нездужаю
І на ноги встати.
Тяжко, Катре, умирати
В чужій теплій хаті!»
Занедужала небога.
Уже й причащали,
Й маслосвятіє служили —
Ні, не помагало.
Старий Трохим по надвір’ю,
Мов убитий, ходить.
Катерина ж з болящої
І очей не зводить;
Катерина коло неї
І днює й ночує.
А тим часом сичі вночі
Недобре віщують
На коморі. Болящая
Що день, що година,
Ледве чути, питається:
«Доню Катерино!
Чи ще Марко не приїхав?
Ох, якби я знала,
Що діждуся, що побачу,
То ще б підождала!» VI
Three times the ice froze,
Melted three times,
Three times a mercenary in Kiev
Katrya saw off,
Yes, like a mother; and in the fourth
Spent to heaven
All the way to the field, to the grave,
And she prayed to God,
To return quickly,
Because without her in the house
Somehow sad, like a mother
She left the house.
After the Immaculate Conception on Sunday,
And after the First Little
The old man was sitting in a white shirt,
In the block, on the porch. In front of him
He played with his granddaughter's dog,
And the granddaughter dressed in a skirt
She seemed to be going to Katrina
To visit my grandfather. He laughed
The old man and granddaughter greeted,
As if really a young woman:
"And where did you do the fire?
Or maybe someone took it in the woods?
Did you just forget to take it? ..
Or maybe she hasn't baked yet?
Oh, shame, shame, motherfucker! ”
As soon as a glance - and the mercenary entered
Outside. He ran to meet
With his grandchildren Anna.
"Is Marco on the road?" -
Anna's grandfather asked.
"On the road still."
"It simply came to my notice then
To your house,
I did not want to go abroad
One to die!
If Mark were to wait ...
So something difficult happened! ”
And grandchildren from the hole
Hotels took out:
And crosses, and dukachiki,
And necklaces for once
Yarinochka, and red
Foil sample,
A carp nightingale
And a pair of grasshoppers,
And the fourth is already a ring
Saint Barbara
Catherine, and grandfather
From the wax of the saint
Three candles; and Mark
And wow
Did not bring: did not buy,
Because there is no money left,
And I couldn't make money.
"It simply came to our notice then
Half a bagel! ”
And piece by piece
She divided it for the children.
VII
She entered the house. Catherine
She washed her feet
I planted it at noon.
I did not drink or eat
Old Anna.
“Catherine!
When is Sunday for us? ”
"Day after tomorrow".
"It simply came to our notice then
Akathist hire
Saint Nicholas
And for a fraction of a date;
Because something Marco was late ...
Maybe somewhere along the way
If you get sick, God forbid! ”
And shed tears
From the old eyes of the tortured.
Barely got up
From behind the table.
“Catherine!
Not that I became:
I'm hungry, I'm sick
And get to your feet.
It's hard, Katre, to die
In someone else's warm house! ”
Sick of heaven.
Already partook of communion,
And the holy of holies served -
No, it didn't help.
Old Little by the weather,
Tongue killed, walking.
Catherine is in pain
And does not take his eyes off;
Catherine around her
And day and night.
Meanwhile, the owls at night
Bad prophecy
In the pantry. Painful
What day, what hour,
Barely heard, he asks:
“Donya Katerino!
Has Marco not arrived yet?
Oh, if I only knew
What will I wait for, what will I see,
I would have waited! ” Смотрите также: | |
