• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.5

    Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
    Название песни: Марія. ч.5
    Дата добавления: 10.08.2016 | 15:39:23
    Просмотров: 2
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.5, а также перевод песни и видео или клип.
    Ще рік минув. Коло хатини
    Коза пасеться; а дитина
    І невеличке козеня
    У сінях граються. А мати
    Сидить на призьбі коло хати
    Та вовну з кужеля пряде.
    Аж ось і сам старий іде
    З ціпочком тихо попід тином:
    Носив у город шапличок
    Продать. Йому медяничок,
    А їй немудрую хустину,
    Собі ж несе на постоли
    Ременю доброго. Спочинув
    Та й каже: — Доню, не журись.
    Царя вже Ірода не стало.
    Чогось увечері наївсь,
    Та так наївся, що й опрігсь,
    Такеє-то мені сказали.
    Ходімо, — каже, — у свій гай,
    У свій маленький тихий рай!
    Ходім додомоньку, дитино.
    — Ходім, — сказала та й пішла
    На Ніл сороченята прати
    В дорогу синові. Паслась
    Коза з козятком коло хати,
    А Йосип сина забавляв,
    На призьбі сидя, поки мати
    На річці прала ті малі
    Сорочечки. А потім в хаті
    Поморщив добре постоли
    Собі в дорогу. Та й знялись
    До сходу сонця, по торбині
    На плечі взявши, а дитину
    Удвох в колисочці несли.
    То сяк, то так прийшли додому.
    Бодай не довелось нікому
    Узріть такеє. Благодать!
    Гайочок тихий серед поля,
    Одна єдиная їх доля
    Отой гайочок! І не знать,
    Де він кохався. І хатина,
    Все, все сплюндровано. В руїні
    Їм довелося ночувать.
    В ярок Марія до криниці
    Швиденько кинулася. Там
    Колись-то з нею яснолиций
    Зострівся гость святий. Бур’ян,
    Будяк колючий з кропивою
    Коло криниці поросли.
    Маріє! Горенько з тобою!
    Молися, серденько, молись!
    Окуй свою святую силу...
    Долготерпєнієм окуй,
    В сльозах кровавих загартуй!..
    Небога трохи не втопилась
    У тій криниці. Горе нам
    Було б, іскупленним рабам!
    Дитина б тая виростала
    Без Матері, і ми б не знали
    І досі правди на землі!
    Святої волі! Схаменулась
    І тяжко, важко усміхнулась,
    Та й заридала. Полились
    На цямрину святиє сльози
    Та й висохли. А їй, небозі,
    Полегшало.

    Єлисавета,
    Стара вдова, у Назареті
    З малим синком своїм жила,
    Таки з Івасем. Та й була
    Якась рідня їм. Вранці-рано
    Свою дитину, безталанна,
    Нагодувала, одягла
    І за святим своїм пішла
    У Назарет той до вдовиці
    В сусіди, в наймички проситись!

    Дитяточко собі росло,
    З Івасем-удовенком гралось.
    Уже чимале підросло.
    Якось вони собі гуляли
    Удвох на улиці, знайшли
    Дві палички та й понесли
    Додому матерям на дрова.
    Звичайні діточки! Ідуть
    І веселенькі, і здорові,
    Аж любо гля[ну]ть, як ідуть!
    Отож воно, мале, взяло
    Другую паличку у Йвася —
    Івась у коники і[г]рався —
    Зробило хрестик та й несло
    Додому, бачте, показати,
    Що й він уміє майструвати.
    Марія ще за ворітьми
    Дітей зостріла, і зомліла,
    І трупом пала, як узріла
    Той хрестик-шибеничку. — Злий!
    Недобрий чоловік, лихий!
    Навчив тебе, моя дитино,
    Зробить оце! Покинь! Покинь! —
    А він, маленький, неповинний,
    Святую шибеничку кинув
    І заридав, і пролились
    Ще в перший раз младенчі сльози
    На лоно матернє. Небозі
    Ніби полегшало. Взяла
    У холодочок завела,
    В бур’ян, в садок, поцілувала
    Та коржиком погодувала,
    Свіженьким коржиком. Воно ж
    Попестилось собі, погралось
    Та й спатоньки, мале, лягло
    Таки ж у неї на колінах.
    Отож і спить собі дитина,
    Мов янгеляточко в Раю.
    І на єдиную свою
    Та Мати дивиться і плаче
    Тихенько-тихо; ангел спить,
    То щоб його-то не збудить.
    Та й не догледіла. Неначе
    Окропу капля, як огонь
    На його впала, і воно
    Прокинулось. Швиденько сльози
    Марія втерла, сміючись,
    Щоб він не бачив. І небозі
    Не довелося одурить
    Малого сина. Подивилось
    І заридало.
    A year has passed. Circle the huts
    Goat grazing; and child
    And the little kid
    On the porch of play. mother
    He sits on a mound of earth circle houses
    And with KUZHEL wool spinning.
    And behold, he goes old
    From chick quietly under the fence:
    He wore in the garden shaplychok
    Prodi. He medyanychok,
    And she nemudruyu handkerchief,
    Himself bears the same sandals
    Belts good. Spochynuv
    And he said: - Daughter, do not worry.
    King Herod has died.
    Something ate in the evening,
    And so eaten as oprihs,
    Is something I was told.
    Come on - he says - in a grove,
    In a quiet little paradise!
    Come dodomonku, child.
    - Come, - she said and went
    Nile sorochenyata wash
    In the way of his son. grazed
    Goat kozyatkom circle of huts,
    Joseph son zabavlyav,
    In sydya mound of earth, yet
    On the river washed the little ones
    Shirt. And then at home
    Pomorschyv good sandals
    Himself in a way. And the whole multitude
    Before sunrise on pouch
    On the shoulders of taking and baby
    Together in kolysochtsi bore.
    So somehow, the way they came home.
    Let not had anyone
    Uzrit is. Grace!
    Hayochok still in the field,
    One yedynaya their fate
    Auteuil hayochok! I do not know,
    Where is he made love. And the cottage,
    Everything, everything devastated. in ruins
    They had nochuvat.
    In the well Maria bright
    We quickly rushed. There
    Once something with it yasnolytsyy
    Zostrivsya guests. Weed,
    Thistle with prickly nettles
    Circle the well overgrown.
    Mary! Horenko with you!
    Pray, dear, pray!
    Okuy his holy power ...
    Dolhoterpyeniyem okuy,
    In the bloody tears temper! ..
    Niece almost drowned
    In the well. Woe to us
    It would iskuplennym servants!
    The child grew up to melting
    Without a mother, and we would not know
    And yet the truth on earth!
    Holy will! caught on
    And the hard, hard smiled,
    And he began to cry. poured
    In tsyamrynu svyatyye tears
    And dry. And her nebozi,
    Better.

    Elisabeth,
    Old widow in Nazareth
    With his little's boy lived,
    Taki of Ivas. And was
    Some of their own. Early-morning
    His child, misfortune,
    Fed, dressed
    And in his saints went
    In Nazareth to a widow
    As neighbors in Naymychka ask!

    Dytyatochko itself grew,
    With Ivas-Udovenko been played.
    Already grown considerable.
    Once they walked a
    Together the street, found
    Two sticks and took
    Home mothers on the wood.
    Conventional little children! Go
    And cheerful and healthy,
    Up pleasure hlya [well] count as a go!
    So it is small, took
    Druhuyu stick in Ivas -
    Ivas in grasshoppers and [g] Rouse -
    Did the cross and bore
    Home, you know, show
    What he can and tinkering.
    Mary is at the gate
    Children zostrila and fainted,
    And the corpse fell as uzrila
    He cross-shybenychku. - Evil!
    Bad people, evil!
    Taught you, my child,
    Will do this! Stay! Stay! -
    He, small, innocent
    Prepare threw shybenychku
    I wept and spilled
    Even the first time mladenchi tears
    On the maternal womb. Nebozi
    Like better. Took
    In holodochok has got,
    As a weed in the garden kissed
    And cakes fed,
    Fresh cakes. It also
    Popestylos myself pohralos
    And bainki, small, lay
    Taki is on her knees.
    Could a sleeping child
    Like yanhelyatochko in Paradise.
    And his yedynuyu
    And mother watching and crying
    Softly-softly; angel asleep,
    So that it somehow did not stir.
    And not dohledila. As though
    Boiling water drop like fire
    He fell, and it
    Woke up. Quickly tears
    Maria wiped laughing
    That he has not seen. And nebozi
    Not had stupor
    Small son. looked
    I began to cry.

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет