ЛІЛЕЯ
«За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, мій братику,
Королевий Цвіте!»
«Я не знаю, моя сестро».
І Цвіт Королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
До білого пониклого
Личенька Лілеї.
І заплакала Лілея
Росою-сльозою...
Заплакала і сказала:
«Брате мій, з тобою
Ми давно вже кохаємось,
А я й не сказала,
Як була я людиною,
Як я мордувалась.
Моя мати... чого вона,
Вона все журилась
І на мене, на дитину,
Дивилась, дивилась
І плакала? Я не знаю,
Мій брате єдиний!
Хто їй лихо заподіяв?
Я була дитина,
Я гралася, забавлялась,
А вона все в’яла,
Та нашого злого пана
Кляла-проклинала.
Та й умерла. А мене пан
Взяв догодувати.
Я виросла, викохалась
У білих палатах.
Я не знала, що байстря я,
Що його дитина.
Пан поїхав десь далеко,
А мене покинув.
І прокляли його люде,
Будинок спалили...
А мене, не знаю за що,
Убити не вбили,
Тілько мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою.
Та ще й реготались.
Жиди навіть нечистії
На мене плювали.
Отаке-то, мій братику,
Було мені в світі.
Молодого, короткого
Не дали дожити
Люде віку. Я умерла
Зимою під тином,
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг, білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люде... Боже мій!
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілеєю-снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.
Скажи ж мені, мій братику,
Королевий Цвіте,
Нащо мене Бог поставив
Цвітом на сім світі?
Щоб людей я веселила,
Тих самих, що вбили
Мене й матір?.. Милосердий
Святий Боже милий!»
І заплакала Лілея,
А Цвіт Королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
На білеє пониклеє
Личенько Лілеї. LILY
"Why me, as I grew,
People are not loved?
What I like rose,
Moloduyu killed?
For me they are now
Welcome to the House,
Princess called,
Eye not drained
From my color? wonder
Do not know where the children!
Tell me, my brother,
Queen Blooms! "
"I do not know my sister."
And Blossom Queen
Bowed his holovonku
Reddish-pink
By drooping white
Lychenka lilies.
I cried Lily
Dew-tears ...
Wept and said:
"My brother, with you
We have long kohayemos,
And I did not say
As I was a man,
As I morduvalas.
My mother ... what it is,
It is zhurylas
And for me, a child,
She looked, saw
And crying? I do not know,
My only brother!
Who caused her trouble?
I was a child,
I was playing, zabavlyalas,
And it is flabby,
And our evil lord
Klyala-cursed.
And died. And my lord
Took dohoduvaty.
I grew up vykohalas
In white houses.
I do not know what I baystrya,
With his child.
Mr. went somewhere far away,
And I left.
And cursed his men,
The house burned down ...
And I do not know for what,
Kill killed,
Only my long braids
Ostryhly, covered
Ostryzhenu cloth.
And even rehotalys.
Jews even nechystiyi
Spat on me.
Behold, then, my brother,
I was in the world.
Young, short
Do not give to live
Age people. I died
Winter under the fence,
A spring I protsvila
Blooms in the Valley
Flowering white as snow white!
How glad grove.
Winter men ... My God!
In the house not allowed.
A spring like a miracle,
Looking at me.
A girl zakvitchalys
And they began to call
Lily-snihotsvitom;
I thrive
Began in groves and greenhouses,
And in the white wards.
Tell me, my brother,
Queen Blossoms,
Why should I put God
Flowering seven world?
To people I cheered,
The ones who killed
Me and mother? .. Mercy
Holy God cute! "
And Lily cried,
A Blossom Queen
Bowed his holovonku
Reddish-pink
White ponykleye
Lychenko lilies. Смотрите также: | |
