Довго вони, як бачите,
Меж мови-розмови
Цілувались, обнімались
З усієї сили;
То плакали, то божились,
То ще раз божились.
Їй Ярема розказував,
Як жить вони будуть
Укупочці, як золото
І долю добуде,
Як виріжуть гайдамаки
Ляхів в Україні,
Як він буде панувати,
Коли не загине.
Аж обридло, слухаючи,
Далебі, дівчата!
«Ото який! Мов і справді
Обридло!»
А мати
Або батько як побачать,
Що ви, мої любі,
Таке диво читаєте, —
Гріха на всю губу!
Тоді, тоді... Та цур йому,
А дуже цікаве!
А надто вам розказать би,
Як козак чорнявий
Під вербою, над водою,
Обнявшись, сумує;
А Оксана, як голубка,
Воркує, цілує;
То заплаче, то зомліє,
Головоньку схилить:
«Серце моє, доле моя!
Соколе мій милий!
Мій!..» Аж верби нагинались
Слухать тую мову.
Ото мова! Не розкажу,
Мої чорноброві,
Не розкажу против ночі,
А то ще присниться.
Нехай собі розійдуться
Так, як ізійшлися, —
Тихесенько, гарнесенько,
Щоб ніхто не бачив
Ні дівочі дрібні сльози,
Ні щирі козачі.
Нехай собі... Може, ще раз
Вони на сім світі
Зострінуться... Побачимо...
А тим часом світить
З усіх вікон у титаря.
Що-то там твориться?
Треба глянуть та розказать...
Бодай не дивиться!
Бодай не дивитись, бодай не казати!
Бо за людей сором, бо серце болить
Гляньте, подивіться: то конфедерати,
Люде, що зібрались волю боронить.
Боронять, прокляті... Будь проклята мати,
І день і година, коли понесла,
Коли породила, на світ привела!
Дивіться, що роблять у титаря в хаті
Пекельнії діти.
У печі пала
Огонь і світить на всю хату,
В кутку собакою дрижить
Проклятий жид; конфедерати
Кричать до титаря: «Хоч жить?
Скажи, де гроші?»
Той мовчить.
Налигачем скрутили руки,
Об землю вдарили — нема,
Нема ні слова.
«Мало муки!
Давайте приску! Де смола?
Кропи його! Отак! Холоне?
Мерщій же приском посипай!
Що? скажеш, шельмо?.. І не стогне!
Завзята бестія! Стривай!»
Насипали в халяви жару...
«У тім’я цвяшок закатай!»
Не витерпів святої кари,
Упав, сердега. Пропадай,
Душа, без сповіді святої!
«Оксано, дочко!» — та й умер.
Ляхи задумалися, стоя,
Хоч і запеклі.
«Що ж тепер?
Панове, ради! Поміркуєм,
Тепер з ним нічого робить.
Запалим церкву!»
«Ґвалт! рятуйте!
Хто в Бога вірує!» — кричить
Надворі голос що є сили.
Ляхи зомліли. «Хто такий?»
Оксана в двері: «Вбили! вбили!»
Та й пада крижем. А старший
Махнув рукою на громаду.
Понура шляхта, мов хорти,
За двері вийшли. Сам позаду
Бере зомлілую...
Де ж ти,
Яремо, де ти? подивися!
А він, мандруючи, співа,
Як Наливайко з ляхом бився.
Ляхи пропали; нежива
Пропала з ними і Оксана.
Собаки де-де по Вільшаній
Загавкають та й замовчать.
Біліє місяць; люде сплять,
І титар спить... Не рано встане:
Навіки, праведний, заснув.
Горіло світло, погасало,
Погасло... Мертвий мов здригнув.
І сумно-сумно в хаті стало. For a long time they see
Borders-language talk
Kissed, hugged
With all his strength;
It wept, the bozhylys,
Then again bozhylys.
She told Yarema,
How will they live
Ukupochtsi as gold
And the fate of completion,
How to cut haidamaks
Liakhov in Ukraine
As he will rule,
When not die.
How weary of hearing
Dalebi, girls!
"Behold, what! Like really
Boring! "
mother
Or a parent will see
What are you, my beloved,
This miracle reading -
Sin to the entire lip!
And then ... and mind you it,
A very interesting!
And you too would rozkazat,
As haired Cossack
Under the willow over water
Embracing, sad;
Oksana like a dove,
Coos, kissing;
That cry, then zomliye,
Holovonku slopes:
"My heart, my Dole!
Falcons my dear!
My .. "How willow nahynalys
Rumor thuja language.
Behold it! Do not tell,
My chornobrovi,
Do not tell against the night,
And then another dream.
Let them go away
So how iziyshlysya -
Quietly, harnesenko,
To nobody saw
No girls small tears
No true Cossack.
Let them ... Maybe again
These seven World
Zostrinutsya ... We'll see ...
Meanwhile shine
All windows in the church warden.
What's happening out there?
We must looketh rozkazat and ...
Let's not looking!
Let not watch, if only to tell!
For shame for the people, for the heart aches
Look, look, it Confederates,
People gathered defends freedom.
Harrow, cursed ... Damn mother
And day and hour when incurred,
When bare brought to light!
See what they do in church warden at home
Pekelniyi children.
In the furnace fell
Fire and shines the whole house,
In the corner of the dog trembles
Cursed Jew; Confederates
Church warden to shout: "Although live?
Tell me where the money is? "
He is silent.
Nalyhachem tied hands
Hit the ground - no,
No word.
"Few meal!
Let acceleration! Where the resin?
Sprinkles it! Oh yeah! Holone?
Sprinkle with the same acceleration leg!
What? say Scheel? .. And do not groan!
Stubborn beast! Wait! "
Poured in a top heat ...
"The crown tsvyashok zakatay!"
No saint endured punishment
Fallen, Serdega. disappears
The soul without the Holy Confession!
"Oksana, daughter!" - And died.
Poles are thinking, Stoa,
Though fierce.
"What now?
Lord's sake! Consider
Now, with him doing nothing.
Light a church! "
"Ruckus! rescue
Who believes in God! "- Shouts
Outside voice is that of force.
Poles feebleness. "Who is?"
Oksana at the door, "was killed! killed! "
And falling buttocks. A senior
He waved his hand in the community.
Sadly gentry, like greyhounds,
Over the door out. Sam behind
He takes zomliluyu ...
Where are you,
Yarema, where are you? look!
He, traveling, singing,
As Nalyvayko of lyahom beat.
Poles lost; lifeless
Lost them and Oksana.
Dogs de deux in Vilshany
Zahavkayut and silent.
White month; men sleep,
And Tytar asleep ... not get up early:
Ever, just, asleep.
Light was on, pohasalo,
Extinct ... Dead languages zdryhnuv.
And sad, sad was in the house. Смотрите также: | |
