• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки ч.23

    Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
    Название песни: Гайдамаки ч.23
    Дата добавления: 03.07.2016 | 01:43:30
    Просмотров: 5
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки ч.23, а также перевод песни и видео или клип.
    Всі гуляють. А де ж Гонта?
    Чом він не гуляє?
    Чому не п’є з козаками?
    Чому не співає?
    Нема його; тепер йому,
    Мабуть, не до неї,
    Не до співи.
    А хто такий
    У чорній киреї
    Через базар переходить?
    Став; розрива купу
    Ляхів мертвих: шука когось.
    Нагнувся, два трупи
    Невеликих взяв на плечі
    І, позад базару,
    Через мертвих переступа,
    Криється в пожарі
    За костьолом. Хто ж це такий?
    Гонта, горем битий,
    Несе дітей поховати,
    Землею накрити,
    Щоб козацьке мале тіло
    Собаки не їли.
    І темними улицями,
    Де менше горіло,
    Поніс Гонта дітей своїх,
    Щоб ніхто не бачив,
    Де він синів поховає
    І як Гонта плаче.
    Виніс в поле, геть од шляху;
    Свячений виймає,
    І свяченим копа яму.
    А Умань палає,
    Світить Гонті до роботи
    І на дітей світить.
    Неначе сплять одягнені.
    Чого ж страшні діти?
    Чого Гонта ніби краде
    Або скарб ховає?
    Аж труситься. Із Умані
    Де-де чуть — гукають
    Товариші гайдамаки:
    Гонта мов не чує,
    Синам хату серед степу
    Глибоку будує.
    Та й збудував. Бере синів,
    Кладе в темну хату,
    Й не дивиться, ніби чує:
    «Ми не ляхи, тату!»
    Поклав обох; із кишені
    Китайку виймає;
    Поцілував мертвих в очі,
    Хрестить, накриває
    Червоною китайкою
    Голови козачі.
    Розкрив, ще раз подивився...
    Тяжко-важко плаче:
    «Сини мої, сини мої!
    На ту Україну
    Дивітеся: ви за неї
    Й я за неї гину.
    А хто мене поховає?
    На чужому полі
    Хто заплаче надо мною?
    Доле моя, доле!
    Доле моя нещаслива!
    Що ти наробила?
    Нащо мені дітей дала?
    Чом мене не вбила?
    Нехай вони б поховали,
    А то я ховаю».
    Поцілував, перехрестив,
    Покрив, засипає:
    «Спочивайте, сини мої,
    В глибокій оселі!
    Сука мати не придбала
    Нової постелі.
    Без васильків і без рути
    Спочивайте, діти,
    Та благайте, просіть Бога,
    Нехай на сім світі
    Мене за вас покарає,
    За гріх сей великий.
    Просіть, сини! Я прощаю,
    Що ви католики».
    Зрівняв землю, покрив дерном,
    Щоб ніхто не бачив,
    Де полягли Гонти діти,
    Голови козачі.
    «Спочивайте, виглядайте,
    Я швидко прибуду.
    Укоротив я вам віку,
    І мені те буде.
    І мене вб’ють... коли б швидче!
    Та хто поховає?
    Гайдамаки!.. Піду ще раз,
    Ще раз погуляю!..»

    Пішов Гонта, похилившись;
    Іде, спотикнеться,
    Пожар світить; Гонта гляне,
    Гляне — усміхнеться.
    Страшно, страшно усміхався,
    На степ оглядався.
    Утер очі... Тілько мріє
    В диму, та й сховався.
    All walk. And where Gaunt?
    Why does not he walk?
    Why not drink the Cossacks?
    Why not sing?
    He is not; now he,
    Probably not for her,
    Not to singing.
    And who is
    In black kyreyi
    A market moves?
    Pond; The gap bunch
    Liakhov dead: Looking for someone.
    Bent, two dead bodies
    Small taken on shoulders
    And behind the market,
    A dead transgression,
    Lies in fires
    According to church. Who is this?
    Gaunt, broken by grief,
    Bears bury children,
    Land cover,
    To Cossack small body
    Dogs should not eat.
    And the dark street,
    Where less burning,
    Gaunt bore children;
    To no one saw
    Where sons bury
    And Gaunt was crying.
    Brought in the field, away from the road;
    Ordination takes,
    And holy dug pit.
    A burning Uman,
    Shining Shingle work
    And the children of the world.
    As if sleep dressed.
    What are children afraid?
    What if stealing Gaunt
    Or treasure hiding?
    Up shakes. With Uman
    Where de bit - Hooke
    Comrades haidamaks:
    Gaunt as not to hear,
    Sons of the desert hut
    Deep builds.
    And he built. He takes the children,
    Puts a dark house,
    And does not look as if hearing:
    "We are not Poles, Daddy!"
    Put both; of pocket
    Gudulu takes;
    Kissed dead in the eye,
    Cross, covers
    Red Gudulu
    Chairman Cossack.
    He opened again looked ...
    Heavily-hard crying:
    "My sons, my sons!
    At that Ukraine
    Dyvitesya: you for it
    And I'm dying for it.
    And who will bury me?
    In the foreign field
    Who cry over me?
    My Dole, Dole!
    Dole my unhappy!
    What have you done?
    Why should I give the children?
    Why not kill me?
    Let them be buried,
    And then I hide. "
    He kissed the cross,
    Cover, sleeps:
    "Rests, my sons;
    In deep home!
    Bitch have not acquired
    New bed.
    Without cornflowers and without Ruta
    Resting, children,
    And pray, ask God
    Let the world seven
    I will punish you for,
    For sin is this big.
    Ask the children! I forgive,
    What do Catholics. "
    Leveling the ground, covered with turf,
    To no one saw
    Where shingle dead children
    Chairman Cossack.
    "Resting, look,
    I quickly come.
    I have shortened age
    And what I will be.
    And kill me ... if faster by visiting!
    And who bury?
    Gaydamak! .. I go again
    Once again a walk .. "

    Went Gaunt, pohylyvshys;
    There is, stumble,
    Fires shine; Gaunt see,
    Look - smile.
    Scary, scary smiling,
    In step ohlyadavsya.
    Uther eyes ... only dreams
    In the smoke and disappeared.

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    ДаНет