Аж ось ведуть гайдамаки
Ксьондза єзуїта
І двох хлопців: «Гонто, Гонто!
Оце твої діти.
Ти нас ріжеш — заріж і їх:
Вони католики.
Чого ж ти став? Чом не ріжеш?
Поки невеликі,
Заріж і їх, бо виростуть,
То тебе заріжуть...»
«Убийте пса! А собачат
Своєю заріжу.
Клич громаду. Признавайтесь:
Що, ви католики?»
«Католики... бо нас мати...»
«Боже мій великий!
Мовчіть, мовчіть! Знаю, знаю!»
Зібралась громада.
«Мої діти — католики...
Щоб не було зради,
Щоб не було поговору,
Панове громадо!
Я присягав, брав свячений
Різать католика.
Сини мої, сини мої!
Чом ви не великі?
Чом ви ляха не ріжете?..»
«Будем різать, тату!»
«Не будете! не будете!
Будь проклята мати,
Та проклята католичка,
Що вас породила!
Чом вона вас до схід сонця
Була не втопила?
Менше б гріха: ви б умерли
Не католиками;
А сьогодні, сини мої,
Горе мені з вами!
Поцілуйте мене, діти,
Бо не я вбиваю,
А присяга». Махнув ножем —
І дітей немає!
Попадали зарізані.
«Тату! — белькотали. —
Тату, тату... ми не ляхи!
Ми...» — та й замовчали.
«Поховать хіба?»
«Не треба!
Вони католики.
Сини мої, сини мої!
Чом ви не великі?
Чом ворога не різали?
Чом матір не вбили,
Ту прокляту католичку,
Що вас породила?..
Ходім, брате!»
Взяв Максима,
Пішли вздовж базару,
І обидва закричали:
«Кари ляхам, кари!»
І карали: страшно, страшно
Умань запалала.
Ні в будинку, ні в костьолі,
Нігде не осталось,
Всі полягли. Того лиха
Не було ніколи,
Що в Умані робилося.
Базиліан школу,
Де учились Гонти діти,
Сам Гонта руйнує:
«Ти поїла моїх діток! —
Гукає, лютує, —
Ти поїла невеликих,
Добру не навчила!..
Валіть стіни!»
Гайдамаки
Стіни розвалили —
Розвалили, об каміння
Ксьондзів розбивали,
А школярів у криниці
Живих поховали.
До самої ночі ляхів мордували;
Душі не осталось. А Гонта кричить:
«Де ви, людоїди? Де ви поховались?
З’їли моїх діток — тяжко мені жить!
Тяжко мені плакать! ні з ким говорить!
Сини мої любі, мої чорноброві!
Де ви поховались? Крові мені, крові!
Шляхетської крові, бо хочеться пить,
Хочеться дивитись, як вона чорніє,
Хочеться напитись... Чом вітер не віє,
Ляхів не навіє?.. Тяжко мені жить!
Тяжко мені плакать! Праведнії зорі!
Сховайтесь за хмару; я вас не займав,
Я дітей зарізав!.. Горе мені, горе!
Де я прихилюся?»
Так Гонта кричав,
По Умані бігав. А серед базару,
В крові, гайдамаки ставили столи:
Де що запопали, страви нанесли
І сіли вечерять. Остатняя кара,
Остатня вечеря!
«Гуляйте, сини!
Пийте, поки п’ється, бийте, поки б’ється! —
Залізняк гукає. — Ану, навісний,
Ушквар нам що-небудь, нехай земля гнеться,
Нехай погуляють мої козаки!»
І кобзар ушкварив:
«А мій батько орандар,
Чоботар;
Моя мати пряха
Та сваха;
Брати мої, соколи,
Привели
І корову із діброви,
І намиста нанесли.
А я собі Христя
В намисті,
А на лиштві листя
Та листя,
І чоботи і підкови.
Вийду вранці до корови,
Я корову напою,
Подою,
З паробками постою,
Постою.
Ой гоп по вечері,
Замикайте, діти, двері,
А ти, стара, не журись
Та до мене пригорнись!» Behold lead haidamaks
Jesuit priest
And two guys "shingles, shingles!
These are your children.
You have rizhesh - and shall kill them:
They are Catholics.
What have you become? Why not rizhesh?
While small,
And shall kill them, because they grow up,
So you slaughtered ... "
"Kill the dog! A sobachat
His shall kill.
Call the community. Confess:
What you Catholic? "
"For us Catholics ... have ..."
"My God is great!
Shut up, be quiet! I know, I know! "
Gathered community.
"My children - Catholics ...
To avoid fraud:
To avoid rumors,
Gentlemen community!
I swore, took addressed by
Cut Catholic.
My sons, my sons!
Why do not you big?
Why do not you cut Lyakhov? .. "
"Let us cut it, Dad!"
"Do not be! will not!
Damn mother
And damned Catholic,
That bore you!
Why she have to sunrise
It was not drowned?
Less than sin, you would have died
Not Catholics;
And now, my sons;
Woe is me with you!
Kiss me, children,
Because I did not kill,
And the oath. " He waved his knife -
And no children!
Fallen flesh.
"Dad! - Belkotaly. -
Dad, Dad ... we do not Poles!
We ... "- and ignored.
"Pohovat is it?"
"No need!
They are Catholics.
My sons, my sons!
Why do not you big?
Why not cut the enemy?
Why mother killed,
Tu damned Catholic,
That bore you? ..
Come, brother! "
Took Maxim
Come along bazaar,
Both cried
"Kari lyaham, penalty!"
And punished, scary, scary
Uman ignited.
Neither the House nor the church,
Niğde not ostalos,
All dead. the evil
There was never,
What was done in Uman.
Bazylian school
Where children learn, shingle,
Sam Gaunt ruins:
"You ate my children! -
Hooke, rampant -
You ate small,
Good not taught! ..
Bring down the walls! "
Gaydamak
Walls destroyed -
Destroyed, stones
Priest smashed,
And students in well
Living buried.
To the Poles murdered the night;
Soul ostalos not. But Gaunt shouted:
"Where are you cannibals? Where do you hide?
Ate My children - I seriously live!
Plaka hard for me! anyone says!
My beloved sons, my chornobrovi!
Where do you hide? Blood of my blood!
Noble blood, because I want to drink,
I want to see how it turns black,
I want to drink ... Why the wind is not blowing,
Liakhov not break forth? Seriously .. I live!
Plaka hard for me! Righteous dawn!
Hide behind a cloud; I have not held,
I killed the children! .. Woe is me, woe!
Where I inquired? "
So Gaunt screamed,
By running Uman. Among market,
In blood haidamaks put tables:
Where that zapopaly dishes inflicted
I got dinner. Ostatnyaya penalty
Ostatnya dinner!
"Walk sons!
Drink while drunk, beat until beating! -
Zaliznyak Hooke. - Come on, hinged,
Ushkvar us anything, let the earth bends,
Have a walk my Cossacks! "
And Kobzar ushkvaryv:
"And my father orandar,
shoemaker;
My mother spinner
And matchmaker;
My brothers, falcons,
brought
And a cow with oak,
I paid a necklace.
I myself Christine
In necklace,
And on the borders leaves
And leaves
And boots and horseshoes.
I will go to the cows in the morning,
I drink cow,
Podoyu,
With parobkamy post,
Post.
Oh hop supper,
Locks, children, doors,
And you, old not worry
And pryhornys to me! " Смотрите также: | |
