І я плачу. А тим часом
Пишними рядами
Виступають отамани,
Сотники з панами
І гетьмани — всі в золоті,
У мою хатину
Прийшли, сіли коло мене
І про Україну
Розмовляють, розказують,
Як Січ будовали,
Як козаки на байдаках
Пороги минали,
Як гуляли по синьому,
Грілися в Скутарі
Та як, люльки закуривши
В Польщі на пожарі,
В Україну верталися,
Як бенкетовали.
«Грай, кобзарю, лий, шинкарю!»
Козаки гукали.
Шинкар знає, наливає
І не схаменеться;
Кобзар вшкварив, а козаки —
Аж Хортиця гнеться —
Метелиці та гопака
Гуртом оддирають;
Кухоль ходить, переходить,
Так і висихає.
«Гуляй, пане, без жупана,
Гуляй, вітре, полем,
Грай, кобзарю, лий, шинкарю,
Поки встане доля».
Взявшись в боки, навприсідки
Парубки з дідами.
«Отак, діти! добре, діти!
Будете панами»,
Отамани на бенкеті,
Неначе на раді,
Похожають, розмовляють;
Вельможна громада
Не втерпіла, ударила
Старими ногами.
А я дивлюсь, поглядаю,
Сміюся сльозами.
Дивлюся, сміюся, дрібні утираю —
Я не одинокий, є з ким в світі жить;
У моїй хатині, як в степу безкраїм,
Козацтво гуляє, байрак гомонить,
У моїй хатині синє море грає,
Могила сумує, тополя шумить,
Тихесенько Гриця дівчина співає —
Я не одинокий, є з ким вік дожить.
От де моє добро, гроші,
От де моя слава,
А за раду спасибі вам,
За раду лукаву.
Буде з мене, поки живу,
І мертвого слова,
Щоб виливать журбу, сльози.
Бувайте здорові,
Піду синів випровожать
В далеку дорогу.
Нехай ідуть — може, найдуть
Козака старого,
Що привіта моїх діток
Старими сльозами.
Буде з мене. Скажу ще раз:
Пан я над панами.
Отак, сидя в кінці стола,
Міркую, гадаю:
Кого просить? хто поведе?
Надворі світає;
Погас місяць, горить сонце.
Гайдамаки встали,
Помолились, одяглися,
Кругом мене стали.
Сумно, сумно, як сироти,
Мовчки похилились.
«Благослови, — кажуть, — батьку,
Поки маєм силу;
Благослови шукать долю
На широкім світі».
Постривайте... світ — не хата,
А ви малі діти,
Нерозумні. Хто ватажком
Піде перед вами?
Хто проведе? Лихо, діти,
Лихо мені з вами!
Викохав вас, вигодував,
Виросли чималі,
Йдете в люди, а там тепер
Все письменне стало.
Вибачайте, що не вивчив,
Бо й мене хоч били,
Добре били, а багато
Дечому навчили!
Тма, мна знаю, а оксію
Не втну таки й досі.
Що ж вам скажуть? Ходім, сини,
Ходімо, попросим.
Єсть у мене щирий батько
(Рідного немає) —
Дасть він мені раду з вами,
Бо сам здоров знає,
Як то тяжко блукать в світі
Сироті без роду;
А до того — душа щира,
Козацького роду,
Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала,
З малим розмовляла;
Не одцуравсь того слова,
Що про Україну
Сліпий старець, сумуючи,
Співає під тином.
Любить її, думу правди,
Козацькую славу,
Любить її — ходім, сини,
На раду ласкаву.
Якби не він спіткав мене
При лихій годині,
Давно б досі заховали
В снігу на чужині;
Заховали б та й сказали:
«Так... якесь ледащо...»
Тяжко, важко нудить світом,
Не знаючи за що.
Минулося, щоб не снилось!..
Ходімо, хлоп’ята,
Коли мені на чужині
Не дав погибати,
То й вас прийме, привітає,
Як свою дитину.
А од його, помолившись,
Гайда в Україну!»
Добридень же, тату, в хату,
На твоїм порогу,
Благослови моїх діток
В далеку дорогу. And I cry. Meanwhile,
lush rows
Performers chiefs,
Centurion of Panama
And hetmans - all in gold,
In my hut
They came, sat down beside me
And of Ukraine
They talk, tell,
As budovaly January,
As Cossacks baydakah
Thresholds passed,
Like walking on blue,
Basking in Scutari
And as pipes zakuryvshy
In Poland on fire,
In the Ukraine turned,
As benketovaly.
"Play, Kobzar, lei, innkeeper!"
Cossacks shouted.
The innkeeper knows pours
Not senses;
Kobzar vshkvaryv and Cossacks -
Up Khortytsya bends -
Metelitsa and hopak
Groups oddyrayut;
Mug walks, moves,
So it dries.
"Walk, sir, without zhupan,
Walk, wind, field,
Bend Kobzar, lei, innkeepers,
While the rise destiny. "
Grasp the sides, navprysidky
Fellows of the grandfathers.
"Behold, children! well, kids!
Will Panama "
Ataman at the feast,
As if the council,
Pohozhayut, speak;
the mighty community
Not vterpila, struck
Old legs.
And I look, looked,
Laugh tears.
I looked, laughing, small utyrayu -
I am not alone, have someone to live in the world;
In my hut, as in the vast desert,
Cossacks walks, ravine noise,
In my hut blue sea plays,
Tomb sad, poplar noise,
Hryts she quietly sings -
I am not alone, there are age who survive.
That's where my good money,
That's where my glory,
And thank you for the council,
For the Council evil.
It will be with me as long as I live,
And dead words
To outpouring of grief, tears.
Be healthy,
Go sons vyprovozhat
In the long journey.
Let go - maybe Naidoo
Kozak old,
What Hi my kids
Old tears.
It will be with me. I will say it again:
Mr. I lords.
Thus, sydya at the end of the table,
Judge, I think:
Who asks? who will lead?
Outside svitaye;
Repay the moon, the sun burns.
Gaydamak rose,
Prayed, dressed,
All around me were.
Sad, sad as orphans,
Silently are brought down.
"Bless the Lord - say - Father,
As we have the strength;
Bless search share
In the wide world. "
Wait ... the world - no house,
And you little children,
Fools. Who is the leader
Go before you?
Who will? Disaster, children
Woe to me with you!
Vykohav you nurtured,
Grown up a lot,
Go to the people, and there is now
Everything was literate.
Sorry, that is not learned,
For even though I beat him,
Well beaten, and many
Slightly taught!
TMA, mna know and Oaks
Can not do the same today.
What you say? Come, children,
Come on, ask.
I is the true father
(Not native) -
He gave me to deal with you,
Because he knows health,
As the world's heavily blukat
Sirota without family;
And before that - a sincere soul,
Cossack family,
Not odtsuravs the saying
What mother sang,
As small povyvala,
With little talking;
Not odtsuravs the saying
What about Ukraine
The blind old man, yearning,
Singing under the fence.
He loves her, Duma truth
Kozatskuyu glory
He likes it - let us go, children
On board gently.
Had not he found me
When evil hour,
Long would still hidden
As snow in a foreign land;
Be hid, and said,
"Yes ... some lazy ..."
Seriously, it's hard sick world
Not knowing for what.
Passed to not dreamed! ..
Come on, guys,
When I was in a foreign land
Pohybaty not given,
Then you accept, welcome,
As your child.
And from it, prayed,
Aintree in Ukraine! "
Hello same tattoo in the house,
At your doorstep,
Bless my kids
In the long journey. Смотрите также: | |
